Особливості моделювання образу інтерв’юйованого в жанровому конгломераті газети “Кінокур’єр” (1995 рік).

Ганна Холод

doi:10.51423/2524-0471-2021-13-2-2

Автор(и)

Ганна Холод директор ГО “Науково-освітній центр “УСПІШНИЙ”

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2021-13-2-2

Ключові слова:

моделювання образу, жанровий конгломерат, інтерв'ю, газета “Кінокур’єр”

Анотація

Проблема. У статті, яка є продовженням наших досліджень, пов’язаних із
деканонізацією жанрів у 90-х роках ХХ століття, з’ясовано специфіку моделювання
образу інтерв’юйованого в жанровому конгломераті газети “Кінокур’єр” (1995 рік).
Методологія. Під час дослідження було використано описовий, системний методи.
Описовий метод дозволяє зафіксувати всю інформацію, необхідну для висвітлення теми
наукової статті. Системний метод дозволяє з’ясувати специфіку моделювання образу
інтерв’юйованого завдяки аналізу елементів журналістських текстів і встановленню між ними взаємозв’язків. Об’єктом дослідження є образ інтерв’юйованого в жанровому
конгломераті газети “Кінокур’єр” (1995 рік). Предметом дослідження є особливості
моделювання образу інтерв’юйованого в жанровому конгломераті газети “Кінокур’єр”
(1995 рік). Висновки. У мінінарисах журналісти моделюють образи інтерв’юйованих,
часто визначаючи деякі риси їхнього характеру й використовуючи парцельовані речення,
які привертають увагу реципієнта, епітети, метафори, перифрази, антитези, градації,
апокризи, апосіопези, портретні деталі, які виконують не тільки описову функцію, а й
підкреслюють рису характеру інтерв’юйованого або фіксують зміну його емоційного
стану. Інтерв’юери завдяки запитанням, орієнтованим переважно на творчість
інтерв’юйованих, їхні ціннісні орієнтири, особисте життя тощо, створюють умови для
максимального саморозкриття багатогранності особистості інтерв’юйованих. Для
підвищення інформативності інтерв’ю та його характеротворчого потенціалу
інтерв’юери іноді використовують підведення до запитань. Відповіді, що містять
самохарактеристику інтерв’юйованих, вербалізацію їхнього ставлення до сучасності,
близьких, рідних, колег, кінорежисерів тощо, спогади, самокритику, є технологією
автомоделювання образу інтерв’юйованих. Жанровий конгломерат
“мінінарис+інтерв’ю” завдяки поліфонії, що виникає за допомогою діавторства або
поліавторства, дає можливість розширити діапазон засобів моделювання образу
інтерв’юйованого. Використання різноманітних фотографій також є засобом
підкреслення багатогранності інтерв’юйованого.
Ключові слова: жанровий конгломерат, інтерв’юйований, інтерв’юер, засоби
моделювання образу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Cohen, R.S., Stachel, J.J. (1979). Flicker in the Darkness (Review of Nicole Oresme and the Medieval Geometry of Qualities and Motions (ed. M. Clagett)[University of Wisconsin Press, Madison and London 1968. xiii + 713 pp.]) [1969e]. In: Cohen R.S., Stachel J.J. (eds) Selected Papers of Léon Rosenfeld. Boston Studies in the Philosophy of Science, vol 21. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-009-9349-5_6

Convergence (2021). Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/ ru/словарь/английский/convergence

Dailey, L., D., Demo L.  Spillman, M. (2005). The convergence continuum: A model for studying collaboration between media newsrooms, Athlantic Journal of Communication, Vol. 13, № 3. 150–168.

David, J. B. (2013). A Note on the Formal Theory of Extensive Measurement. SPP, June.

Erdal, I. J. (2008). Cross-Media News Journalism. Institutional, Professional and Textual Strategies and Practices in Multi-Platform News Production. Doctoral thesis submitted for the degree of Ph.D. Faculty of Humanities, University of Oslo March.

Everett, H. (1957). «Relative-state» formulation of quantum mechanics. Reprinted in J. Wheeler and W. H. Zurek, eds., Quantum Theory and Measurement, Princeton University Press, 1983.

Finkelstein, L. (1975), Representation by Symbol Systems as an Extension of the Concept of Measurement, Kybernetes, Vol. 4 No. 4, 215–223. https://doi.org/10.1108/eb005397