Рецензування

Загальні положення

Рецензування рукописів, поданих авторами до редакції наукового журналу «Соціальні комунікації: теорія і практика / Social Communications: Theory and Practice» (далі – СКТіП), здійснюється рецензентами завдяки анхістонімній експертизі. Анхістонімна експертиза означає, що тексти статей подаються рецензентам без прізвища автора. Авторам не повідомляються імена рецензентів, рецензентам не повідомляються імена авторів. Взаємодія рецензентів й авторів здійснюється тільки через членів редакції.

Редакція нікому не повідомляє інформацію, що стосується рукопису (зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів, остаточне рішення), окрім членів редакційної колегії СКТіП, самого автора й рецензентів.

Із рецензіями мають право ознайомлюватися тільки члени редколегії СКТіП й автор. Терміни розгляду статей – до одного місяця.

Процес аналізу наукових статей зорієнтований на встановлення ступеня їх цінності, оригінальності, актуальності й наукової доцільності, придатності рукопису для опублікування з урахуванням вимог Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE). Метою рецензування є встановлення відповідності тексту статей стандартам якості наукових статей. Завдання рецензування полягають у перевірці:

  • загального наукового рівня статті, зокрема актуальності дослідження, наявності в ній проблеми, її значущості для виконання важливих наукових і практичних завдань, коректності й доцільності застосування методів під час дослідження, рівня узагальнення при формулюванні висновків дослідження тощо;
  • змістового наповнення й структурування статті;
  • правильності використання фахової (спеціальної) лексики тощо.

Порядок проходження рукописів

  • 1.1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам інформаційної політики СКТіП, а також правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають вимогам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється їх авторам.
  • 1.2. Рукописам, представленим для опублікування в СКТіП, присвоюється унікальний реєстраційний код, що забезпечує авторові анонімність при рецензуванні.
  • 1.3. У всіх рукописах, що подаються на рецензування, обов’язково визначається ступінь унікальності й оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення (зокрема, Dupli Checker, Plagiarisma, Plagium, Antiplagiarism).
  • 1.4. У випадку відповідності рукопису вимогам інформаційної політики СКТіП і правилам підготовки статей до видання, а також за наявності позитивного результату перевірки в одній із систем Dupli Checker, Plagiarisma, Plagium, Antiplagiarism рукопис направляється на експертизу фахівцю з відповідної галузі знань.
  • 1.5. «Соціальні комунікації: теорія і практика / Social Communications: Theory and Practice» дуже серйозно ставляться до питань порушення авторських прав, плагіату або інших порушень передової практики публікації. Ми прагнемо захистити права наших авторів і завжди розслідуємо заяви про плагіат або неправильно використанні опубліковані статті. Так само ми прагнемо захистити репутацію журналу від зловживань. Відправлені статті можна перевірити за допомогою програмного забезпечення для перевірки дублювання. Наприклад, якщо в статті буде виявлений плагіат іншої роботи або матеріали, захищені авторським правом третіх осіб, без дозволу або з недостатнім підтвердженням, або якщо авторство статті заперечується, ми залишаємо за собою право вжити заходів, включаючи, але не обмежуючись: публікацію помилки або виправлення (виправлення); відведення статті; обговорення питання із завідуючим кафедрою або деканом автора / керівником установи і / або представниками відповідних наукових установ або недержавних організацій; або зробивши відповідні юридичні дії.
  1. Процедура рецензування

Кожна стаття, представлена в редакцію СКТіП, обов’язково проходить процедуру рецензування. Вона зорієнтована на максимально об’єктивну й неупереджену оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності міжнародним вимогам, які висуваються (або пред’являються) до статей наукових видань, компетентний, усебічний і ґрунтовний аналіз як позитивних якостей статті, так і конкретних її недоліків та передбачає наступне:

  • 2.1. Усі рукописи, що надходять до редакційної колегії, подаються двом рецензентам з урахуванням профілю їхніх досліджень. Призначають рецензентів співредактори СКТіП.  
  • 2.2. Рецензування проводиться за принципами double-blind (двостороння «сліпа» взаємодія, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). 
  • 2.3. Для рецензування статей можуть запрошуватися, окрім членів редакційної колегії й редакційної ради СКТіП, й інші вітчизняні та зарубіжні висококваліфіковані фахівці (здебільшого доктори наук, професори), які мають ґрунтовні знання із соціальних комунікацій, мають відповідну компетенцію, а також досвід роботи за конкретним науковим напрямком.
  • 2.4. Рецензентом не може бути співавтор статті, що рецензується, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня.
  • 2.5. Аспіранти мають представити в редакцію СКТіП рецензію за підписом наукового керівника, який завірено в установленому порядку.
  • 2.6. Після отримання редколегією рукопису статті рецензент у 14-денний термін оцінює можливість обсервації матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора статті та відсутності будь-якого конфлікту наукових інтересів. У випадку наявності будь-якої упередженості, суперечливих інтересів, що знаходяться в стані конкуренції чи відмінних поглядів, рецензент має відмовитися від експертизи статті та повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого експерта.
  • 2.7. Рецензент, як правило, упродовж 30 діб робить висновок про можливість друку статті. Терміни рецензування в кожному окремому випадку можуть змінюватися залежно від умов, створення яких необхідне для максимально об’єктивного оцінювання ступеня цінності.
  • 2.8. Після остаточного обсервування статті рецензент заповнює стандартизовану форму, яка містить його висновки. При підготовці цієї форми редколегією використано й узагальнено положення загальновизнаних рекомендацій щодо процедури рецензування Review Quality Instrument.

Зміст рецензії має відображати такі основні положення:

  • а) оригінальність й актуальність статті;
  • б) ступінь наукової новизни дослідження (що доведено, отримано, встановлено, визначено, запропоновано вперше, або вдосконалено, або набуло подальшого розвитку тощо);
  • в) значення отриманих результатів для подальшого розвитку теорії та практики наукової галузі;
  • г) доречність і коректність використання методів та матеріалів, що розкривають зміст дослідження та його статистичні дані;
  • ґ) повнота висвітлення теоретичного й експериментального матеріалу; релевантність отриманих результатів досліджуваним реаліям;
  • д) відповідність висновків меті та завданням дослідження;
  • е) якість опрацювання літературних джерел й оформлення списку літератури;
  • є) відповідність статті в цілому й окремих її елементів (тексту, таблиць, ілюстративного матеріалу, бібліографічних посилань) установленому редакцією обсягу;
  • ж) якість оформлення статті (науковий стиль, прийнята термінологія, чіткість формулювання, зрозумілість для сприйняття, логічність, аргументативність тощо).

У заключній частині рецензії мають міститися виважені висновки про статтю в цілому та чітко вмотивовані рекомендації або висновок про доцільність її публікування в СКТіП, або про необхідність її доопрацювання, або про відхилення. У випадку негативної оцінки в цілому (рекомендація про недоцільність публікації) рецензент має ретельно обґрунтувати своє рішення). Редакція СКТіП електронною поштою відправляє авторові повідомлення з результатами аналізу статті.

  1. Результати рецензування

За запитом автора редакція повідомляє його про рішення щодо прийняття рукопису до опублікування. Рішення можуть бути такими: рекомендувати до опублікування, доопрацювати статтю, відхилити.

  • 3.1. Якщо в рецензії містяться зауваження з пропозицією необхідності доопрацювання статті (внести певні корективи), стаття направляється авторові для її вдосконалення й подання оновленого варіанту, або коректного й упевненого спростування зазначених недоліків, або аргументованої мотивації тих авторських положень, які сприйняті як недоречні й недоцільні. До оновленої статті автор додає з урахуванням думки рецензента лист, який містить відповіді на всі зауваження та пояснення до внесених у ній змін. Удосконалений варіант статті повторно надається рецензентові для прийняття повторного рішення й у разі згоди з автором підготовки мотивованого висновку про можливість їх публікації. Датою прийняття статті до друку вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо виправданості опублікування статті в цьому науковому виданні.
  • 3.2. При виникненні дискусійних ситуацій та у випадку незгоди автора з думкою рецензента стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії, яка організовує додаткове або повторне рецензування іншим фахівцем. Редакційна колегія залишає за собою право на відхилення статей у випадку неспроможності автора спростувати висловлені рецензентами аргументи або його небажання врахувати їхні пропозиції та зауваження. На вимогу першого рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензентові з обов’язковим дотриманням принципів double-blind рецензування.
  • 3.3. Остаточне рішення щодо можливості опублікування статті, що підлягає додатковому або повторному рецензуванню, приймається співредакторами, а за необхідності – засіданням редакційної колегії. Після отримання рішення про допуск статті до опублікування відповідальний секретар сповіщає про це її автора й повідомляє очікуваний термін виходу публікації.
  • 3.4. У випадку отримання позитивного рішення про доцільність опублікування повторно прорецензованої статті остання надходить до редакційного портфелю СКТіП і в порядку черги та врахування її актуальності підлягає її опублікуванню. В окремих випадках за рішенням співредакторів стаття публікується позачергово в найближчому випуску СКТіП.
  • 3.5. Редколегія залишає за собою право наукового й літературного редагування змісту статті за узгодженням з автором. Незначні виправлення лексико-семантичного, пунктуаційно-граматичного, мовностилістичного або формально-технічного характеру, які не впливають на якість змісту статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідності з’ясування окремих питань, що виникли, або у зв’язку з бажанням автора рукопису останні повертаються йому у вигляді макету для схвалення.
  • 3.6. За запитом автора Редакція надає йому довідку про прийняття статті до опублікування за підписом співредакторів.
  1. Відповідальність і зобов’язання авторів і рецензентів
  • 4.1. Відповідальність за порушення авторських прав інших науковців (втручання в їхню інтелектуальну власність, некоректність цитувань, відсутність посилань тощо) та недотримання в поданих статтях чинних стандартів підготовки рукописів покладається на автора статті.
  • 4.2. Забезпечення достовірності наведених у статті фактів і даних, обґрунтованості зроблених висновків, наданих рекомендацій, а також науково-практичного її рівня, окрім автора, здійснює й рецензен
  1. Основні підстави для доопрацювання статті

Основними підставами для вдосконалення статті вважаються такі:

  • 5.1. Стаття не містить анотацій українською та англійською мовами або у випадку наявності їх не відповідає за кількістю знаків і за змістом установленим вимогам.
  • 5.2. Структура статті не відповідає вимогам.
  • 5.3. Зміст статті недостатньо деталізовано для читачів, аби вони повною мірою змогли зрозуміти підхід, запропонований автором.
  • 5.4. Стаття не містить наукової новизни.
  • 5.5. У статті чітко не зазначено, яка частина тексту або висновків відображає інновацію в науці.
  • 5.6. У списку використаних джерел не містяться наукові джерела, прізвища авторів яких згадуються в тексті статті.
  • 5.7. Стаття містить теорії, концепції, емпіричні матеріали, висновки тощо, які повністю не розкриваються й не підтверджуються представленими даними, аргументами чи наданою інформацією.
  • 5.8. Стаття не забезпечує достатній опис методів і матеріалів, які б у випадку необхідності дозволили іншим ученим повторити експеримент.
  • 5.9. У статті відсутні чіткі й зрозумілі описи чи пояснення, наприклад, гіпотез, що перевірялися, змісту й суті експериментів, прикладів статистичних даних або експериментальних вибірок тощо.
  • 5.10. У статті невдало й незрозуміло описано процедуру проведеного експерименту, допущено помилки в статистичних показниках.
  • 5.11. Стаття не відповідає нормам культури мови.
  • 5.12. Не здійснена транслітерація списку використаних джерел.
  1. Повторний моніторинг рукопису статті та відповідь на зауваження рецензентів

Повторний науковий аналіз статті та підготовка автором відповіді на зауваження рецензентів означає, що автор має зробити такі кроки:

  • 6.1. Звернути увагу на всі зауваження, надані редактором і рецензентом (-ами).
  • 6.2. Провести всі додаткові експерименти або здійснити повторний аналіз, ураховуючи аналітичні міркування й рекомендації рецензентів.
  • 6.3. Прокоментувати всі зміни, зроблені в змісті статті, та відправити їх зворотним листом на електронну адресу: akholod@ukr.net
  • 6.4. Забезпечити толерантну наукову відповідь по всіх дискусійних питаннях. Позначити пункти зауважень, із якими автор згоден, а з якими – ні.
  • 6.5. Чітко зазначити в статті всі зміни, що були внесені при доопрацюванні статті (виділити кольором).
  • 6.6. Повернути переглянутий рукопис у зворотному листі в терміни, установлені співредактором (-ами).
  1. Мотиви відмови в опублікуванні статей

Підставами для відхилення статті є такі чинники:

  • 7.1. Перевірка рукопису статті на плагіат не дала позитивного результату.
  • 7.2. Стаття не відповідає галузевому профілю наукового журналу СКТіП.
  • 7.3. У статті не витримано вимоги, передбачені законодавчо стандартизованими підходами до наукових статей, що встановлені МОН України та міжнародними конвенціями.
  • 7.4. Не враховано зауваження й побажання рецензентів щодо дискусійних питань, які виникли під час рецензування.
  • 7.5. Редакційною колегією на підставі експертної оцінки двох рецензентів прийнято рішення про повернення авторові рукопису без права його повторного подання до редакції.

Співредактори наукового журналу «Соціальні комунікації: теорія і практика / Social Communications: Theory and Practice»:
доктор філологічних наук Олександр Холод,
кандидат філологічних наук Ганна Холод.