https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/issue/feed 2026-04-17T18:11:51+03:00 Олександр Холод (Oleksandr Kholod) akholod@ukr.net Open Journal Systems <div class="description"> <div class="series"><strong>pISSN</strong> 2524-0471 (Print)<br /><strong>eISSN</strong> 2522-9125 (Online)<br /><strong>Періодичність</strong> – двічі на рік<br /><strong>Видавець</strong> – <a href="https://comm-hitepra.com.ua/publishing-department/">видавничий відділ НОЦ «Науково-освітній центр «УСПІШНИЙ»</a><br /><strong>Випуски</strong> : Теорія та історія соціальних комунікацій</div> <p><strong>Проблематика: багатопрофільний </strong><a href="http://labs.journ.univ.kiev.ua/NMK/%d0%bf%d0%b0%d1%81%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%86%d1%96%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b9/">(<em>теорія та історія соціальних комунікацій; теорія та історія журналістики, теорія та історія видавничої справи й редагування, прикладні соціально-комунікаційні технології, книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство, документознавство, соціальна інформатика).</em></a></p> <p>Періодичний науковий журналу містить результати досліджень фахівців із соціальних комунікацій, представлені авторами з Бразилії, Німеччини, Данії, Індії, Польщі, Сербії, Словаччини, США й України.</p> <p>Матеріали зацікавлять фахівців із соціальних комунікацій, психологів, політологів, філологів, соціологів і філософів.</p> </div> <p style="text-align: right;"> </p> https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/218 2026-04-17T18:11:51+03:00 Олександр Холод akholod@ukr.net

<p>Актуальність. У цифрову епоху інтенсивна медіатизація суспільного життя та стрімкий розвиток цифрових платформ спричинили глибоку кризу довіри до комунікативних сигналів. Соцмережі, медіа й політичний дискурс перетворилися на арену «сигнальних війн», де масово поширюються фейки, дипфейки й симулякри. Традиційні моделі комунікації вже не здатні пояснити механізми стабільності й трансформації значення в умовах інформаційного перевантаження. Актуальним є концептуальний синтез теорії інмутації (Холод, 2011) і теорії гандикапу (Zahavi, 1975).</p> <p>Мета. Виявити концептуальні точки перетину теорії інмутації та теорії гандикапу (costly signaling) і показати їхній евристичний потенціал для аналізу надійності, стабільності й трансформації соціальної комунікації в цифровому середовищі.</p> <p>Методи. Дослідження базується на порівняльно-аналітичному методі, семіотичному аналізі, системному підході й елементах дискурс-аналізу. Проведено теоретичний синтез концепцій та емпіричну ілюстрацію на реальних кейсах.</p> <p>Результати. Визначено спільні риси теорій (проблема стабільності/нестабільності сигналу, контекстуальна зумовленість) і ключові відмінності (негативна незворотна трансформація vs. позитивний механізм чесності). Запропоновано синтетичну категорію «інмутаційного гандикапу». Її евристичну цінність продемонстровано на конкретних кейсах. Ідеться про звернення Президента В.&nbsp;Зеленського до світових парламентів (2022–2025), російський дипфейк про «капітуляцію» (2022) і глобальні інформаційно-психологічні операції РФ з використанням ботів і дипфейків (2022–2026).</p> <p>Висновки. Синтез теорій заповнює наукову лакуну в комунікативістиці та пропонує нове бачення для розуміння «сигнальних війн». Категорія «інмутаційного гандикапу» має важливе практичне значення для комунікаційної безпеки, медіаграмотності й ефективної протидії дезінформації в цифрову епоху.</p>

2026-04-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 Олександр Холод