https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/issue/feed Соціальні комунікації: теорія і практика 2024-04-03T17:42:30+03:00 Олександр Холод (Oleksandr Kholod) akholod@ukr.net Open Journal Systems <div class="description"> <div class="series"><strong>pISSN</strong> 2524-0471 (Print)<br /><strong>eISSN</strong> 2522-9125 (Online)<br /><strong>Періодичність</strong> – двічі на рік<br /><strong>Видавець</strong> – <a href="https://comm-hitepra.com.ua/publishing-department/">видавничий відділ НОЦ «Науково-освітній центр «УСПІШНИЙ»</a><br /><strong>Випуски</strong> : Теорія та історія соціальних комунікацій</div> <p><strong>Проблематика: багатопрофільний </strong><a href="http://labs.journ.univ.kiev.ua/NMK/%d0%bf%d0%b0%d1%81%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d0%b8-%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%86%d1%96%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b9/">(<em>теорія та історія соціальних комунікацій; теорія та історія журналістики, теорія та історія видавничої справи й редагування, прикладні соціально-комунікаційні технології, книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство, документознавство, соціальна інформатика).</em></a></p> <p>Періодичний науковий журналу містить результати досліджень фахівців із соціальних комунікацій, представлені авторами з Бразилії, Німеччини, Данії, Індії, Польщі, Сербії, США й України.</p> <p>Матеріали зацікавлять фахівців із соціальних комунікацій, психологів, політологів, філологів, соціологів і філософів.</p> </div> <p style="text-align: right;"> </p> https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/173 Специфіка контенту рубрики «Весела сторінка» у журналі «Кіно» за 1928 рік 2024-04-03T17:42:30+03:00 Ганна Холод kholodanna@ukr.net <p><em>Мета статті – з’ясувати специфіку контенту рубрики «Весела сторінка», розміщеній у журналі «Кіно» за 1928 рік.&nbsp; </em></p> <p><em>Методологія. Під час дослідження використано описовий, системний методи, методи аналізу, синтезу, статистичний, герменевтичний методи. За допомогою описового методу зафіксовано інформацію, необхідну для висвітлення теми наукової статті. Герменевтичний метод дозволив запропонувати інтерпретацію проаналізованих текстів. Завдяки статистичному методові з’ясовано частотність використання в рубриці «Весела сторінка» креолізованих текстів і текстів без креолізації.</em></p> <p><em>Результати дослідження. У журналі «Кіно» за 1928 рік на шістнадцятій сторінці редакція видання розмістила креолізовані тексти (18 – 72 %):&nbsp;&nbsp; віршовані мальописи (6 – 24 %), ілюстрований вірш (2 – 8 %), ілюстрований діалог (3 – 12 %), жкінфи (2 блоки у двох випусках – 8 %), шарж (1 – 4 %), карикатури (1+1 блок у двох випусках – 8 %), бікт (біполярний креолізований текст – 1 – 4 %), креолізовану гру (1 – 4 %). &nbsp;</em></p> <p><em>Висновки. &nbsp;Специфікою контенту рубрики «Весела сторінка» у журналі «Кіно» за 1928 рік є жанрове різноманіття креолізованих текстів і текстів без креолізації, використання ілюстрацій, які корелюють із вербальною частиною й іноді суттєво її доповнюють, деталізуючи психологічні стани головних персонажів, виконуючи характеротворчу функцію, увиразнюючи екстремальні ситуації, нагадують про продемонстровані фільми, глибше&nbsp; розкривають окреслені проблеми. У розміщених у рубриці «Весела сторінка» текстах порушено проблему засилля радянських кіноекранів бойовиками, їхнього негативного впливу на глядача (утрата самоідентифікації, виникнення думок про самогубство), проблему кінофіксування сенсації з ризиком для життя, кіносценарної кризи, проблему моральної деградації людей, зокрема душевної черствості, через гонитву за цікавим кадром, проблему кіноманії, непрофесіоналізму кінорежисерів, акторів, швидкоплинності кінематографічної слави, проблему поверхового уявлення про об’єкт кінозйомки, неякісної реклами фільму, проблему неякісного кінопродукту. </em></p> 2024-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2023 Ганна Холод https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/172 Функціональність фотографій у сучасній українській пресі як фактор підвищення ефективності сприйняття креолізованих текстів 2024-03-20T12:27:08+02:00 Євгенія Бірюкова evgenia.birukova.11@Gmail.com <p><em>У статті аналізується проблема сприйняття кре</em><em>o</em><em>лізованих текстів за допомогою візуальних образів, зокрема фотографій, у сучасній українській пресі. Особлива увага приділяється тому, як фотографії можуть передавати емоції, створювати образи та впливати на реакцію глядача. Крім того, досліджується, як зростання соціальних мереж і мультимедійних форматів змінило потребу використовувати фотографії для взаємодії із вмістом.</em></p> <p><em>Мета дослідження – з</em><em>’</em><em>ясувати роль фотографій у сучасній пресі як складової, що може допомогти читачам краще сприймати креолізовані тексти. Було проведено аналіз видання «Український тиждень» за 2021–2023 роки.</em></p> <p><em>Досліджено використання фотографій в українських ЗМІ, зокрема в інтернет-виданні «Український тиждень», а також реакцію аудиторії на фотографії в ЗМІ, що дозволило отримати більш повну характеристику й розуміння ситуації.</em></p> <p><em>Результати дослідження показали, що сучасні українські ЗМІ, які спеціалізуються на фотожурналістиці, використовують різноманітні жанри й типи фотографії для передачі різних аспектів подій і сюжетів. </em></p> <p><em>За результатами аналізу показників, наведених у таблицях 1 і 2, ми зробили висновок про те, що кількість фотографій і фоторепортажів, опублікованих в інтернет-виданні «Український тиждень» протягом 2021–2023 років, зменшилася. Вважаємо, що вищезгаданий факт свідчить про зміни у використанні візуального контенту, які можуть бути пов’язані з багатьма факторами, що були вищезазначені в дослідженні. </em></p> <p><em>Завдяки опитуванню встановлено, що візуальний контент важливий для ефективного сприйняття інформації, оскільки фотографії допомагають краще зрозуміти зміст журналістських матеріалів.</em></p> 2024-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Євгенія Бірюкова https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/161 Творчість Сергія Жадана крізь призму експлікації елементів гонзо-журналістики 2023-09-23T12:46:51+03:00 Марія Іванців i.v.a.a.n.t.s.i.v.2.2.m@gmail.com <p><em>У статті аналізується проблема гонзо-журналістики та експлікації її елементів у творчості українського письменника, поета й музиканта Сергія Жадана.</em></p> <p><em>Метою роботи було обрано дослідження та експлікація елементів гонзо-журналістики, зокрема у творчості Сергія Жадана.</em></p> <p><em>Основними методами дослідження ми обрали </em><em>гіпотетико-дедуктивний метод</em><em>, </em><em>індуктивний метод</em><em>, </em><em>аналіз</em><em>, </em><em>синтез та опитування. Ми провели опитування на платформі «</em><em>GoogleForms</em><em>»</em><em>, </em><em>яке допомогло нам встановити важливість проведення даного дослідження та зробити висновки на основі згаданої теми.</em></p> <p><em>Респондентами стали 53</em><em>, </em><em>або 100% осіб</em><em>, </em><em>віком від 17 років</em><em>, </em><em>довільної статі. Усі опитувані є громадянами України. Під час опитування ми навели коротку біографічну довідку для ознайомлення респондентів з постаттю Сергія Жадана та дали визначення й основні особливості гонзо-журналістики.Під час опитування ми навели коротку біографічну довідку для ознайомлення респондентів з постаттю Сергія Жадана та дали визначення й основні особливості гонзо-журналістики. Після цього ми запропонували опитуваним відповісти на три тестові та одне розгорнуте запитання:</em></p> <p><em>1)&nbsp;&nbsp;&nbsp; «Чи вважаєте Ви важливим проведення дослідження, яке б сформувало характеристику гонзо-журналістики в Україні?». Варіанти відповідей — «Так» або «Ні».</em></p> <p><em>2)&nbsp;&nbsp;&nbsp; «Чи знайомі Ви з творчістю Сергія Жадана?». Варіанти відповідей — «Так» або «Ні».</em></p> <p><em>3)&nbsp;&nbsp;&nbsp; «Чи вважаєте Ви, що творчість Сергія Жадана містить елементи гонзо-журналістики?». Варіанти відповідей — «Так», «Ні» та «Не знайомий (-а) з його творчістю».</em></p> <p><em>4)&nbsp;&nbsp;&nbsp; «Якщо так, то які з його творів, на Вашу думку, містять елементи гонзо-журналістики?» (розгорнуте запитання).</em></p> <p><em>Результати дослідження показали, що творчість Сергія Жадана справді містить елементи гонзо-журналістики</em><em>, </em><em>також вона є авторитетною для формування громадської думки в Україні та поза її межами.</em></p> 2024-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2023 Марія Іванців https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/169 Специфіка сприйняття аудиторією журналістських матеріалів про неповнолітніх 2024-01-27T12:35:14+02:00 Анна Мальчевська anna.malchevska96@gmail.com <p>Стаття присвячена аналізу специфіки сприйняття аудиторією журналістських матеріалів про неповнолітніх. <em>Методами</em> дослідження були обрані теоретичні та практичні методи, які направлені на з’ясування реакції аудиторії на різні журналістські матеріали про неповнолітніх. Для цього ми використали такі теоретичні методи як опитування, узагальнення, аналіз, описовий метод, щоб цілісно оцінити всю специфіку сприйняття суспільством такого виду журналістської роботи.</p> <p><em>Методика</em> дослідження передбачала два етапи. Перший етап практичного дослідження полягав у виявленні та аналізі шести українських ЗМІ на наявність порушень. Для цього ми розглянули такі електронні видання як «УНІАН», «Українська правда» та «РБК-УКРАЇНА». На другому етапі ми провели анкетування фокусної групи, віком від 18 до 30 років завдяки електронному ресурсу «Google forms».</p> <p><em>Результати</em> дослідження полягали в аналізі висвітлення неповнолітніх осіб в українських ЗМІ та реакції аудиторії на такі матеріали, що дало можливість повністю схарактеризувати та зрозуміти ситуації.</p> <p>Проаналізувавши дані дослідження ми дійшли <em>висновку</em> про те, що працівники масмедіа (журналісти) часто не дотримувалися етичних та моральних норм під час висвітлення подій та не дотримувалися журналістських стандартів. Вважаємо, що надалі це матиме негативні наслідки як для працівника масмедіа, так і для неповнолітньої особи, що створює умови для негативних реакцій аудиторії. Якщо журналісти будуть дотримуватися цих правил, якість їхньої роботи значно покращиться, що своєю чергою викличе позитивну реакцію аудиторії та не буде викривляти сприйняття матеріалу й зменшить спектр негативних емоцій суспільства.</p> <p><em>Ключові слова</em>: неповнолітня особа, масмедіа, журналісти, журналістські стандарти, специфіка роботи, аудиторія.</p> 2024-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2023 Анна Мальчевська https://new.comteka.com.ua/index.php/journal/article/view/167 Проблеми дослідження історії розвитку процесів соціальних комунікацій і шляхи їх вирішення 2023-12-03T10:35:49+02:00 Олександр Холод akholod@ukr.net <p><em>У статті автор аналізує проблеми дослідження історії розвитку процесів соціальних комунікацій. </em><strong><em>Метою</em></strong><em> своєї наукової розвідки автор визначив ідентифікацію складників згаданої проблеми й пропозицію шляхів їх вирішення. На початку дослідження автор уточнює семантику темінів «соціальні комунікації» і «соціальна комунікація», чітко розгалужуючи їх лексичне значення. </em></p> <p><strong><em>Методологія </em></strong><em>дослідження дозволила автору послуговуваватися загальним методом – холізмом, який передбачає аналіз усіх явищ і процесів у світі в Цілісності й взаємозалежності елементів Цілого; загальнонауковими методами (аналізом, синтезом, узагальненням, аналогії та класифікації) і методами наукового пізнання: методами теоретичного дослідження (аксіоматичним, статистичним методом і гіпотетико-дедуктивним), а також звернулися до методів емпіричного дослідження (спостереження, опис, вимірювання).</em></p> <p><strong><em>Методика</em></strong><em> дослідження передбачала аналіз а) навчально-методичних матеріалів, за якими в різних країнах світу навчають здобувачів освіти за спеціальностями, що пов’язані із соціальними комунікаціями (журналістика, рекламна справа, паблік рилейшнз та подібні); б)&nbsp;наукових матеріалів (монографій, наукових статей у спеціалізованих наукових журналах світу). Відібрані публікації автор проаналізував за кількістю публікацій про соціальні комунікації, журналістику, журналістикознавство, рекламну справу, паблік рилейшнз, кіновиробництво; політику, історію, історикознавство; мистецтво й інші. Пізніше створив таблиці й переніс туди відібрані факти, підрахував кількість випадків по кожному критерію, що дозволило скласти таблиці й діаграми. Автор зафіксував тенденції показників і розтлумачив їх за допомогою проективної методики.&nbsp; </em></p> <p><em>У <strong>висновках</strong> автор запропронував чотири шляхи </em><em>вирішення проблеми дослідження історії розвитку процесів соціальних комунікацій. </em></p> 2023-12-30T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 Олександр Холод