Соціальні комунікації: теорія і практика / Social Communications: Theory and Practice

Російська пропаганда як засіб формування образу зовнішнього ворога

2024-11-24T19:58:55+02:00

Метою дослідження є аналіз й узагальнення специфічних аспектів функціонування російської пропаганди як інструменту формування образу зовнішнього ворога.

Методи й методики, використані в нашому дослідженні, – вебмоніторинг для збору й аналізу публікацій на вебсайтах у галузі науково-технічної експертизи й інформації. Контент-аналіз дозволив нам здійснити систематичний аналіз текстів, відео, фотографій та інших матеріалів із метою ідентифікації основних тем, повідомлень, тональності, використаних слів й образів. Завдяки контент-аналізу ми визначили, які повідомлення та образи використовуються для створення образу зовнішнього ворога і як часто вони зустрічаються в пропагандистських матеріалах.

Методологія дослідження передбачала відбір рандомним способом сорока п’яти публікацій на сайтах дев’яти міжнародних агентств світу (по п’ять публікацій кожного з дев’яти) і подальший їхній аналіз із метою встановлення специфічних аспектів функціонування російської пропаганди як інструменту формування образу зовнішнього ворога. Серед міжнародних агентств були відібрані «Agence France Press» (Франція), «Reuters» agency» (Велика Британія), «ВВС» (Велика Британія), «Deutsche Presse-Agentur» (DPA; Німеччина), «Xinhua» (Китай), «Anadolu Agency» (Туреччина), «Press Trust of India «(Індія), «Kyodo News» (Японія), «Agência Brasil» (Бразилія).

Результати дослідження довели, що російська пропаганда впродовж періоду, що ми аналізували, застосовувала типові стандартні й гібридні способи, технології формування.

Висновки. Аналіз контенту електронних ресурсів указує на те, що російська пропаганда ефективно використовує міжнародні медіа для формування образу зовнішнього ворога. Такий вплив може мати серйозні наслідки для міжнародних відносин, тому вимагає уваги та критичного підходу до інформації, що надходить із цих джерел.

Роль журналістів у ідентифікації інформаційно-психологічних операцій

2024-11-07T10:18:52+02:00

У статті ми досліджуємо роль журналістів у ідентифікації інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) російсько-української війни 2022–2024 років. Використовували метод аналізу реакцій 100 респондентів різних вікових категорій. Ми переглянули поради інших дослідників щодо ідентифікації ІПСО, узагальнили отримані дані та висвітлили наші практичні поради для журналістів. Методологія дослідження передбачала створення анкети за допомогою програмного забезпечення «Google Форми». Ми розмістили анкету на особистих сторінках у мережі «Фейсбук» і мережі «Iнстаграм» і попросили респондентів заповнити анкету й відповісти на 7 запитань. Результати опитування відображено в представлених таблицях і циклограмах.

Відповідно до результатів опитування ми виділили 5 ознак інформаційно-психологічних операцій і принципи їхнього проведення. Ми дізналися, що респонденти мають уявлення про ІПСО й зафіксували зростання кількості респондентів в українському медіапросторі з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Провідну роль у виявленні інформаційно-психологічних операцій відіграли журналісти. Працівники медіа є вчителями у виявленні російських маніпуляцій, інформаторами про можливу загрозу проникнення російської пропаганди в інформаційний простір.

Вважаємо, що інформаційно-психологічні операції вдосконалюються в умовах російсько-української війни, тому їхнє дослідження залишається актуальним. На нашу думку, оскільки російсько-українська війна триває, а разом із нею вдосконалюються інформаційно-психологічні операції, їхнє дослідження буде актуальним ще довго.

Основні форми та види соціальних комунікацій семи андських культур Перу

2024-11-24T20:10:16+02:00

Мета дослідження полягала у виявленні, описі та класифікації основних форм і типів соціальної комунікації семи стародавніх перуанських культур (палеоліту, літичного періоду, Чавін (8 тис. до н. е. – 3,5 тис. до н. е.), Карал, Чавін (1,2 тис. до н. е. – 400 р.). до н.е.), Наска і Вікус), які існували з 35–40 мільйонів років до нашої ери по 700 рік нашої ери.

У дослідженні було задіяно чотири методи. Холістичний підхід до аналізу історії соціальних комунікацій допоміг нам аналізувати всі явища, процеси та об’єкти світу як частини Цілого. Метод квантового хроноса передав аналіз комунікаційних процесів і текстів, археологічних знахідок, які були поширені за допомогою різних комунікаційних каналів щонайменше за 75 років до моменту їх (комунікаційних процесів і текстів) аналізу. З

Методика передбачала виділення семи андських культур в історії розвитку Перу, які залишили значні для аналізу, із точки зору археологів, артефакти. Застосували перелічені методи аналізу й виділили особливості кожного виду.

Результати досліджень дали змогу констатувати факт зближення духовно-енергетичної та матеріально-технічної складових семи андських культур, що функціонували в період палеоліту (35–40 рр. до н. е. – 700 р. н. е.) на території, що належить до території счасної Перу.