PATIENT LIBRARIES - FROM THE RISE AND DECLINE OF AN INSTITUTIONAL ARRANGEMENT

Ханс Ельбесхаузен

Автор(и)

Ханс Ельбесхаузен Університет у Копенгагені, Факультет комунікації

Ключові слова:

бібліотеки пацієнтів, залежність від шляху, інституційні зміни, рефлексивні можливості

Анотація

Бібліотеки пацієнтів у лікарнях уже більше 60 років є визнаним і цінним закладом у датській публічній бібліотечній системі. Перша бібліотека пацієнтів була створена 1926 року на експериментальній основі в районній лікарні м. Оденсе. На початку сімдесятих років цей заклад можна було знайти майже в усіх лікарнях. Раптовий занепад таких бібліотек почався із середини вісімдесятих. До 2020 року залишилися лише дві бібліотеки такого роду, які також від’єднані від публічної бібліотечної системи. У статті досліджено створення та занепад цих установ.
Використано теорію та методологію історичного інституціоналізму, зацікавленого в довгостроковому функціонуванні установ. Саме тому автор робить акцент на зовнішніх причинах їх нестабільності. Досліджено період 100 років. Хоча бібліотеки пацієнтів були створені в період першої сучасності, їх занепад пов'язаний із другою сучасністю індустріальних суспільств. У другій сучасності стабільність інститутів залежить від їхньої здатності мобілізувати достатній рефлексивний потенціал для постійних змін. Саме тому центральні концепції історичного інституціоналізму ставлять під сумнів їхній аналітичний потенціал у ситуаціях пришвидшених інституційних змін.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Beck, U. (1992). Reflexive Modernisierung. Wissenschaftskolleg zu Berlin Jahrbuch, 1990/91, 23–26.

Betænkning 165. (1956). Betænkning afgivet af kommissionen af 29. marts 1952 vedrørende Statens sindssygevæsen. København.

Betænkning om sygehusbiblioteker. (1973). Afgivet af den af Bibliotekstilsynet oktober 1970 nedsatte arbejdsgruppe for sygehusbiblioteker.

Blyth, M. (1997). 'Any more bright ideas?' The ideational turn of comparative political economy. Comparative Politics, 29, 229–250.

Blyth, M. (2003). Great transformations. Economic ideas and institutional change in the twentieth century. Cambridge University Press Reprinted.

Bogens Verden (BV) (1928). Hospitals-Biblioteker. 51–53.

Bogens Verden (BV) (1930). Hospitalsbiblioteket. En Bogvogn. 38–41.

Bogens Verden (BV) (1938). Biblioteksvirksomhed paa Hospitaler; 305–318.

Capoccia, G. & Kelemen, R. D. (2007). The study of critical junctures: Theory, narrative, and counterfactuals in historical institutionalism. World politics, 59(3), 341–369.

Folkebibliotekernes Sociale Særopgaver (FSSO). (1948). København: Folkebibliotekernes Bibliografiske Kontor.

Hannigan, M.C. (1962). `The Librarian in Bibliotherapy: Pharmacist or Bibliotherapist?'. Library Trends, 11(2), 184–198.

Høgh, S. (1999). Danmarks første folkebibliotekslov. Bibliotekshistorie, 5(1), 74–98.

Jensen, A. (red.). (2017). Kultur og sundhed – en antologi. Turbine.

Jones, E. K. (Ed.). (1923). The Hospital Library: Comprising Articles on Hospital Library Service, Organization, Administration and Book Selection, Together with Lists of Books and Periodicals Suitable for Hospitals. American Library Association.

Lecours, A. (2000). Theorizing cultural identities: historical institutionalism as a challenge to the culturalists. Canadian Journal of Political Science/Revue canadienne de science politique, 33(3), 499–522.

Lodberg, K. (1989). Mellemledet i det opsøgende biblioteksarbejde. Biblioteksarbejde. Tidsskrift for informations- og kulturformidling, 26, 62–65

Maio, G. (2014). Medizin ohne Maß? Vom Diktat des Machbaren zu einer Ethik der Besonnenheit. Stuttgart.

Nielsen, H. (1972). (1) Denmark, 1968 Danish Hospital Libraries and the Training of Hospital Librarians. International Library Review, 4(3), 351–355.

Ostenfeld, E. (1931). Biblioteksarbejde paa Sygehuse. København.

Pamflet 13 (1983). Hofteoperation eller biblioteksbetjening. Interview med amtsborgmester Søren Trolborg. Bibliotek 70.

Pierson, P. (2000). Increasing returns, path dependence, and the study of politics. American political science review, 94(2), 251–267.

Rubenstein, E. (2012). From social hygiene to consumer health: Libraries, health information, and the American public from the late nineteenth century to the 1980s. Library & Information History, 28(3), 202–219.

Russell, D. H., & Shrodes, C. (1950). Contributions of research in bibliotherapy to the language-arts program. II. The School Review, 58(7), 411–420.

Shrodes, C. (1955). Bibliotherapy. The Reading Teacher 9(1), 24–29.

Steinmo, S. (2008). Historical institutionalism. In: Della Porta, D., & Keating, M. (Eds.). (2008). Approaches and methodologies in the social sciences: A pluralist perspective (pp. 118-138). Cambridge University Press.

Streeck, W., & Thelen, K. (Eds.). (2005). Beyond continuity: institutional change in advanced political economies. Oxford et al.: Univ.Press.

Thelen, K. (2000). Timing and Temporality in the Analysis of Institutional Evolution and Change. Studies in American political development, 14(1), 101–108.

Weick, K. E. (1993). The collapse of sensemaking in organizations: The Mann Gulch disaster. Administrative Science Quarterly, 38, 628–652.

Weick, K. E. (1995). Sensemaking in organizations. Thousand Oaks, CA: Sage.