ON INSTITUTIONAL ASPECTS IN THE PROCESS OF MEDIATION

Ханс Ельбесхаузен

doi:10.51423/2524-0471-2020-11-2-9

Автор(и)

Ханс Ельбесхаузен Університет Копенгагену, Факультет комунікації

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2020-11-2-9

Ключові слова:

медіація, історичний інституціоналізм, бібліотеки данських лікарень, інституційний аналіз

Анотація

Есе починається зі спостереження про те, що практика медіації в установах культури може застаріти й поза її інституційним контекстом стане порожнім жестом. Сам процес посередництва, тобто припущення, повинен бути опосередкований, щоб він мав результат. Мене зацікавило складання аналітичного плану, який можна використовувати для вивчення структур посередництва, що опосередковуються. Структури-посередники визначаються як інституційний порядок. Його основна ідея й критерії раціональності разом із соціальними, культурними чи політичними очікуваннями формують умови, у яких розвивається практика посередництва культурних установ. Історичний інституціоналізм є теоретичною основою. Основні концепції будуть пояснені з урахуванням успішного створення бібліотек у данських лікарнях приблизно в 1930 році та їхнього раптового закриття, яке почалося приблизно 1985 року. Есе відноситься до методологічної точки зору, у якій ідеться про те, що зміст концепції розробляється й уточнюється під час його використання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Betænkning om sygehusbiblioteker, afgivet af den af Bibliotekstilsynet oktober 1970 nedsatte arbejdsgruppe for sygehusbiblioteker. 1973. [Danish]

Beyer, J. (2005). Pfadabhängigkeit ist nicht gleich Pfadabhängigkeit! Wider den impliziten Konservatismus eines gängigen Konzepts. Zeitschrift für Soziologie, 34(1), 5–21. [German]

Brandom, R. (2000). Vocabularies of pragmatism. Richard Rorty: The Philosopher Meets his Critics, Oxford, 2000, 156–183. [English]

Dobusch, L. (2010). Kaskaden der Komplementarität: Pfadabhängigkeit organisationaler und technischer Strukturen. ZFBF: Schmalenbachs Zeitschrift für Betriebswirtschaftliche Forschung, 62, 422. [German]

Capoccia, G., & Kelemen, R. D. (2007). The study of critical junctures: Theory, narrative, and counterfactuals in historical institutionalism. World politics, 59(3), 341–369. [English]

Elbeshausen, H. (2020). Patientenbibliotheken – vom Aufstieg und Niedergang eines institutionellen Arrangements. Social Communications : Theory and Practice, 10, 111–123. [German]

Faßler, M. (1997). Was ist Kommunikation?. München: Fink. [German]

Gudiksen, J. (2005). Formidling – En karakteristik af forskellige formidlingsforståelser og deres kommunikationsteoretiske og forskningstypologiske grundlag. Dansk Biblioteksforskning, 1(2), 31–40. [Danish]

Høgh, S. (1999). Danmarks første folkebibliotekslov. Om tilblivelsen af biblioteksloven af 5. marts 1920 samt efterspil. Bibliotekshistorie, 5(1). [Danish]

Jansen, D. (2000). Del neue Institutionalismus. Antrittsvorlesung an der Deutschen Hochschule für Verwaltungswissenschaften Speyer. 27. Juni 2000. Online unter: https://www.researchgate.net/publication/268277024_Der_neue_Institutionalismus. (15.07.2018) [German]

Jepperson, R. (1991). Institutions, institutional effects, and institutionalism. In: Powell, W. & DiMaggio, P. (Ed.): The new institutionalism in organizational analysis, 143–163. [English]

Lepsius, M. R. (2013). Institutionalisierung politischen Handelns: Analysen zur DDR, Wiedervereinigung und Europäischen Union. Springer-Verlag. [German]

Lieberman, R. C. (2002). Ideas, institutions, and political order: Explaining political change. American political science review, 96(4), 697–712. [English]

Luhmann, N. (1984). Soziale Systeme: Grundriss einer allgemeinen Theorie. Suhrkamp Verlag. [German]

Mahoney, J. (2000). Path dependence in historical sociology. Theory and society, 29(4), 507–548. [English]

Mahoney, J., & Thelen, K. (2010). A theory of gradual institutional change. Explaining institutional change: Ambiguity, agency, and power, 1, 1–37. [English]

Mayntz, R. (2002). Akteure–Mechanismen–Modelle: Zur Theoriefähigkeit makro-sozialer Analysen. Frankfurt a. M.: Campus Verlag. [German]

Morisse-Schilbach M. (2012). Historischer Institutionalismus. In: Bieling HJ., Lerch M. (eds) Theorien der europäischen Integration. Springer VS, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-531-19715-9_11 [German]

Pamflet 13 (1983). Hofteoperation eller biblioteksbetjening. Interview med amtsborgmester Søren Trolborg. Bibliotek 70. [Danish]

Pierson, P. 2004. Politics in time: History, institutions, and social analysis, Princeton: Princeton University Press. [English]

Rasmussen, C. H. (2016). Formidlingsstrategier: En grundbog om kulturinstitutioners formidling. Samfundslitteratur. [Danish]

Shrodes, C. (1955). Bibliotherapy. The Reading Teacher 9(1), s. 24–29. [English]

Steinmo, S. (2008). Historical institutionalism. In: Della Porta, D., & Keating, M. (Eds.). Approaches and methodologies in the social sciences: A pluralist perspective, 118-138. Cambridge University Press : Cambridge [English]

Streeck, W., & Thelen, K. A. (Eds.). (2005). Beyond continuity: Institutional change in advanced political economies. Oxford University Press. [English]

Thelen, K. (1999). Historical institutionalism in comparative politics. Annual review of political science, 2(1), 369–404. [English]

Thelen, K. (2002). The explanatory power of historical institutionalism. In: Mayntz, Renate (Hg.): Akteure-Mechanismen–Modelle. Zur Theoriefähigkeit makro-sozialer Analysen. Frankfurt, New York, 91–107. [English]

Thelen, K. A. (2006). Institutionen und sozialer Wandel: Die Entwicklung der beruflichen Bildung in Deutschland. In Transformationen des Kapitalismus: Festschrift für Wolfgang Streeck zum sechzigsten Geburtstag (pp. 399–423). Campus Verlag. [German]

Türcke, C. (1994; 2.Udg.). Vermittlung als Gott. Metaphysische Grillen und theologische Mucken didaktischer Wissenschaft. Lüneburg: Dietrich zur Klampen. [German]

von Thun, F. S. (2013). Miteinander reden 1: Störungen und Klärungen: Allgemeine Psychologie der Kommunikation (Vol. 1). Rowohlt Verlag GmbH. [German]

Welskopp, T. (2002). Die Theoriefähigkeit der Geschichtswissenschaft. In: Mayntz, Renate (Hg.): Akteure-Mechanismen-Modelle: zur Theoriefähigkeit makro-sozialer Analysen (Vol. 42). [German].