Hans Erzählen um zu überleben –  eine phänomenologische Analyse  der sozialen Kommunikation von vier Verschickungskindern  anhand ihrer lebensgeschichtlichen Erzählungen

Ханс Ельбесхаузен

doi:10.51423/2524-0471-2022-14-1-12

Автор(и)

Ханс Ельбесхаузен Копенгагенський університет Відділ комунікацій

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-12

Ключові слова:

вигнані-діти, історія життя, репресії та знищення мови, запам'ятовування, психоаналітична наративна концепція

Анотація

Історії виживання показують, як люди, які в дитинстві та підлітковому віці зазнали різних форм соціального контролю й інституційного насильства, десятиліттями боролися з наслідками цих зазіхань. Оповідачами історій виживання є колишні заслані діти, які перебували в будинках одужання між 1950 і 1970 роками; вони документують свій досвід і свою боротьбу за повагу в особистому оточенні й за суспільне визнання в томі Heimweh – Verschickungskinder erzählen.

Мета дослідження. Завдяки психоаналітично натхненній наративній концепції в статті досліджено питання, як оповідачі можуть розповісти історію свого життя як власну й автентичну історію життя.

Методи та методика дослідження. Це передбачає, що в розповідь життєвої історії мають бути включені не лише доступні для пам’яті переживання, а й витіснені та долінгвістичні переживання. Основними категоріями аналізу є терміни «поворотний момент» (Wendepunkte) і «пороговий досвід» (Schwellenerfahrungen).

Результати й обговорення. Для аналізу було відібрано чотири завершені наративи: два, у яких витіснені переживання знайшли місце в оповіді, і два, у яких боротьба із пригадуванням усе ще триває. Методологічно я працював із процесом сприйняття сенсу (IPA), який відображає суб’єктивність усіх осіб, залучених до аналізу, їх попередній досвід, їх саморозуміння та їх теоретичні припущення, тим самим розкриваючи їх простір досвіду. Цікавим висновком аналізу є те, що а) рівень насильства в будинках реабілітації не може розглядатися як єдина причина репресій та порушення мовлення; б) діти та підлітки, які вже розвинули навички стійкості у своєму житті до перебування в будинках відновлення, були здатні краще протистояти негараздам у будинках відновлення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Adorno, T.W. (1976). Minima Moralia. Reflexionen aus dem beschädigten Leben [Minima Moralia. Reflections from damaged life]. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag [in German].

Elbeshausen, H. (1983). Eine Lebensgeschichte erzählen können: zur Frage der Beziehung zwischen Einzelerlebnis und lebensgeschichtlichem Gesamtzusammenhang [Being able to tell a life story: on the question of the relationship between individual experience and the overall context of life history]. Odense Universitet, Institut for Germansk Filologi [in German].

Elbeshausen, H. & Demir, A. (2022). Soziale Kommunikation als Kontrolle und Imagination [Social communication as control and imagination]. Social Communication: Theory and Practice, Vol. 13(2), 29–45 [in German].

Erdheim, M. (1984). Die gesellschaftliche Produktion von Unbewußtheit. Eine Einführung in den ethnopsychoanalytischen Prozess [The social production of unconsciousness. An Introduction to the Ethnopsychoanalytic Process]. Frankfurt am Main: Suhrkamp [in German].

Fuchs, T. (2015). Subjektivität und Intersubjektivität: Zur Grundlage psychiatrischer und psychotherapeutischer Diagnostik [Subjectivity and Intersubjectivity: The Basis of Psychiatric and Psychotherapeutic Diagnostics]. Kontext, 46(1), 27–41 [in German].

Goffman, E. (2009). Asylums: Essays on the social situation of mental patients and other inmates. AldineTransaction.

Kompridis, N. (1994). On World Disclosure: Heidegger, Habermas and Dewey. Thesis Eleven, 37(1), 29–45.

Lorenz, H. (2021). Die Akte Verschickungskinder. Wie Kurheime für Generationen zum Albtraum wurden [The deportation children file. How health resorts became a nightmare for generations]. Weinheim Basel: Beltz Verlag [in German].

Röhl, A. (2021a). Das Elend der Verschickungskinder. Kindererholungsheime als Orte der Gewalt [The misery of the children of deportation. Children's recreation homes as places of violence]. Gießen: Psychosozial-Verlag [in German].

Röhl, A. (2021b). Heimweh – Verschickungskinder erzählen [Homesickness – telling stories about children who were deported]. Gießen: Psychosozial-Verlag [in German]. Im Artikel zitiert als Heimweh [in German].

Smith, J.A., Jarman, M., & Osborn, M. (1999). Doing interpretative phenomenological analysis. In Murray, M. & Chamberlain, K. (Eds.) Qualitative health psychology: Theories and methods, London: Sage.

Smith, J.A. & Osborn, M. (2008). Interpretative phenomenological analysis. In: Smith, J. A. Qualitative psychology: A practical guide to research methods (second edition). London: Sage.

Schütze, F. (1976). Zur soziologischen und linguistischen Analyse von Erzählungen [On the sociological and linguistic analysis of narratives]. In G. Dux, & T. Luckmann (Hrsg.), Beiträge zur Wissenssoziologie – Beiträge zur Religionssoziologie [Contributions to the Sociology of Knowledge – Contributions to the Sociology of Religion] (S. 7–41). Opladen: Westdt. Verl. https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-56435 [in German].

Sofsky, W. (1996). Traktat über die Gewalt [Treatise on violence]. Frankfurt am Main: S. Fischer [in German].

Waldenfels, B. (2021). Einführung: Annäherung zwischen Phänomenologie, Psychoanalyse und Psychotherapie im Zeichen des Fremden [Introduction: Approach between phenomenology, psychoanalysis and psychotherapy under the sign of the foreign]. In: Schellhammer, B. (Hrsg.) Zwischen Phänomenologie und Psychoanalyse [Between phenomenology and psychoanalysis] (pp. 21–30). Nomos Verlagsgesellschaft mbH & Co. KG [in German].

Waldenfels, B. (2019). Erfahrung, die zur Sprache drängt: Studien zur Psychoanalyse und Psychotherapie aus phänomenologischer Sicht [Experience that pushes for language: Studies on psychoanalysis and psychotherapy from a phenomenological point of view]. Suhrkamp Verlag [in German].

Waldenfels, B. (2015). Sozialität und Alterität: Modi sozialer Erfahrung [Sociality and Alterity: Modes of Social Experience]. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag [in German].

Weick, K.E. (1993). The collapse of sensemaking in organizations: The Mann Gulch disaster. Administrative science quarterly, 628–652.