Specifics of the application of quadratic methodology for the study of social communication processes

Олександр   Холод

doi:10.51423/2524-0471-2026-18-2-1

Автор(и)

Олександр Холод Громадська організація "Науково-освітній центр" УСПІШНИЙ "

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2026-18-2-1

Ключові слова:

квадратична методологія, соціальні комунікації, інтерпретований холізм, квантова журналістика, інмутація суспільства, інмутаційний гандикап, синергетичний аналіз, дипфейки, інформаційні операції

Анотація

Мета дослідження. Обґрунтувати специфіку застосування квадратичної методології як синергетичного поєднання інтерпретованого холізму, квантової журналістики, теорії інмутації суспільства та категорії інмутаційного гандикапу для багатовимірного аналізу процесів соціальних комунікацій.

Методи дослідження. Теоретичний аналіз і концептуальна інтеграція чотирьох підходів. Процедура передбачає паралельне або циклічне викладання чотирьох аналітичних оптик на комунікаційний об’єкт із подальшим синтезом результатів. Для операціоналізації пропонуємо попередні індикатори умовної одиниці «хол-індекс» (HI, Holistic Impact Index) і мережевий аналіз цільності. Числові оцінки HI мають експертно-ілюстративний характер і потребують емпіричної валідації.

Результати. Розроблено чотириетапну модель/алгоритм синергетичного аналізу: (1) відтворення цільної картини комунікаційного об’єкта; (2) квантовий аналіз інформаційного впливу (суперпозиція змісту й ефект спостерігача); (3) виявлення механізмів стійких негативних змін (інмутація); (4) оцінювання надійності та якості комунікаційного сигналу (інмутаційний гандикап). Модель проілюстровано на восьми взаємопов’язаних кейсах інформаційного протистояння 2022–2026 рр. (за відкритими джерелами), що охоплюють публічні звернення лідерів, дипфейки, виборчі кампанії та масштабні операції впливу (Doppelgänger, Matryoshka, AI-контент у виборах Індії, Румунії, Молдови, події навколо ізраїльсько-іранської війни тощо).

Висновки. Інтеграція чотирьох підходів забезпечує багатовимірне вивчення механізмів дій, стійкості й трансформаційного потенціалу соціальних комунікацій. Модель має практичну цінність для аналізу дезінформації, дипфейків, інформаційно-психологічних операцій і розробки стратегій комунікаційної безпеки. Обмеженням є переважно теоретичний характер моделі й потреби в емпіричній валідації індикаторів. Перспективи, пов’язані з уточненням показників, мережевим аналізом й апробацією на розширеному масиві кейсів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олександр Холод, Громадська організація "Науково-освітній центр" УСПІШНИЙ "

1990 року завершив навчання на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету й отримав спеціальність «Філолог, викладач російської мови і літератури».
2005 року став ініціатором й організатором, співголовою Української асоціації психолінгвістів (УАП, нині ВАПЛ – ГО “Всеукраїнська асоціація психолінгвістів”). Від 2017 року є першим заступником голови.
2006 року став засновником і першим редактором (пізніше – співредактором, членом редколегії) наукового журналу «Психолінгвістика». Від 2017 року – член редколегії журналу, рецензент.
Із 2010 по 2013 роки був ініціатором і співголовою Міжнародних симпозіумів «Світ соціальних комунікацій» (2010, 2011, 2012, 2013).
Із 2013 по 2015 роки – ініціатор і голова Міжнародних науково-практичних конференцій “Прикладні соціально-комунікаційні технології” (2013, 2014, 2015).
Із 2016 року – ініціатор і співголова Міжнародних симпозіумів “Соціальні комунікації: теорія і практика” (2016, 2017 і 2018).
Є науковим редактором серії колективних монографій під назвами: “Соціальні комунікації: результати досліджень”, “Медіатрансформаціі”.
Фахівець у галузі соціальних комунікацій, соціального інжинірингу, соціо- та психолінгвістики, іміджелогії, журналістикознавства, інформаційно-енергетичних технологій.
Автор теорії інмутації суспільства; методу трьохетапного соціально-інжинірингового аналізу (СІ-аналізу).
Має 430 публікацій, зокрема: 53 книги (32 книги – одноосібні монографії, підручники, навчальні посібники, курси лекцій + 21 колективні монографії). Має 52 зарубіжні публікації в 11-ти країнах світу (Австрії, Білорусі, Бразилії, Угорщині, Камеруні, Росії, Польщі, Сербії, США, Франції, Чехії), 6 публікацій у базі WoS (Scopus) – див.: https://publons.com/dashboard/records/publication/wos-author-record/
Знає польську (може розмовляти й перекладати); англійську (може розмовляти й перекладати); українську (вільно володіє), російську (має глибокі фахові знання) мови.
Посилання на ресурси мережі, де міститься інформація про О.М. Холода:
Cпецпроект Корреспондент.net
http://cyclowiki.org/wiki/wiki/Александр_Михайлович_Холод
https://kjourn.pnu.edu.ua/викладацький-склад/
Контактні телефони: +38(066)101 75 84
Ел. адреса – akholod@ukr.net

Посилання

Al Jazeera. (2026, June 28). What is Article 5 of Iran-US MoU, and why is it blamed for Hormuz strikes? https://www.aljazeera.com/news/2026/6/28/why-is-article-5-of-mou-causing-confrontations-in-the-strait-of-hormuz

Aspalter, C. (2024). Human entanglement theory: A quantum approach to the study of all-encompassing human communication. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-97-5161-7

Axios. (2024, November 7). How Trump’s election win was driven by targeted communications. https://www.axios.com/2024/11/07/trump-election-win-target-audiences

Bhadra, A. (2024). Redefining mass media from the lens of quantum theories. African Journal of Biomedical Research, 24(4). Chesterman, S. (2026). Misinformation, disinformation and the crisis of trust in public institutions. UNU-CPR.

Bloomberg. (2026, May 13). Meet Storm-1516, the Russian operation spreading election disinformation. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-05-13/meet-storm-1516-the-russian-operation-spreading-election-disinformation

Carter Center. (2022, November 5). Brazil election marked by disinformation networks. Reuters. https://www.reuters.com/world/americas/brazil-election-marked-disinformation-networks-says-carter-center-2022-11-05/

CSMonitor. (2026, June 29). Hormuz flare-up signals lasting fragility of US-Iran ceasefire. https://www.csmonitor.com/World/Middle-East/2026/0629/trump-iran-war-ceasefire-violations-hormuz-control

EU DisinfoLab. (n.d.). What is the Doppelganger operation? List of resources. https://www.disinfo.eu/doppelganger-operation/

Grafen, A. (1990). Biological signals as handicaps. Journal of Theoretical Biology, 144(4), 517–546. https://doi.org/10.1016/S0022-5193(05)80088-8

Heisenberg, W. (1927). Über den anschaulichen Inhalt der quantentheoretischen Kinematik und Mechanik. Zeitschrift für Physik, 43, 172–198.

International Panel on the Information Environment. (2026). Confronting misinformation produced with generative AI: A meta-analysis of experimental scientific evidence (SR2026.2). https://doi.org/10.61452/UGTR3022

Kholod, O. (2021a). Kvantova zhurnalistyka: pryntsypy metodolohichnoi instytualizatsii (Quantum journalism: Principles of methodological institutionalization). Sotsialni komunikatsii: teoriia i praktyka (Social Communications: Theory and Practice), 12(1), 22–37. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2021-12-1-1

Kholod, O. (2021b). Kvantova zhurnalistyka: prolehomeny vymiriuvannia... (Quantum journalism: Prolegomena of measurement...). Sotsialni komunikatsii: teoriia i praktyka (Social Communications: Theory and Practice), 13(2), 47–89. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2021-13-2-1

Kholod, O. (2022a). Kvantova zhurnalistyka (Quantum journalism). Interservice.

Kholod, O. (2022b). Kvantovo-kholistychni katehorii sotsialnykh komunikatsii (Quantum-holistic categories of social communications). Sotsialni komunikatsii: teoriia i praktyka (Social Communications: Theory and Practice), 14(2), 9–34. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-2-1

Kholod, O. (2023). Metodolohichni zasady doslidzhennia protsesiv sotsialnoi komunikatsii (Methodological foundations of research into social communication processes). Sotsialni komunikatsii: teoriia i praktyka (Social Communications: Theory and Practice), 15(1), 7–41. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2023-15-1-1

Kholod, O. (2025). Kvantova zhurnalistyka (elektronna versiia) (Quantum journalism (electronic version)).

Kholod, O. (2026). Teoriia inmutatsii ta teoriia handykapu: shliakhy peretynu (Theory of inmutation and theory of handicap: Paths of intersection). Sotsialni komunikatsii: teoriia i praktyka (Social Communications: Theory and Practice), 18(1), 11–28. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2026-18-1-1

Kholod, O. M. (2011). Teoriia inmutatsii suspilstva (Theory of societal inmutation). Kyivskyi mizhnarodnyi universytet (Kyiv International University).

Kholod, O. M. (2012). Sotsialnokomunikatsiinyi inzhynirynh yak metodolohiia doslidzhennia sotsialnykh komunikatsii (Social-communication engineering as a methodology for researching social communications). Svit sotsialnykh komunikatsii (World of Social Communications), 8, 7–12.

Kholod, O. M. (2014). Metodolohiia doslidzhen sotsialnykh komunikatsii (Methodology of social communications research). PAIS.

Meta. (2022, March 16). Meta takes down deepfake of Ukraine’s President Zelensky surrendering. TechCrunch. https://techcrunch.com/2022/03/16/facebook-zelensky-deepfake/

Myers, J. (2025). Quantum media theory. In Media ecology for the 21st century (pp. 23–30). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-032-04032-9_4

Office of the President of Ukraine. (2022–2025). Звернення Президента Володимира Зеленського. https://www.president.gov.ua/

Pearson, J., & Zinets, N. (2022, 16 березня). Deepfake footage purports to show Ukrainian president capitulating. Reuters. https://www.reuters.com/world/europe/deepfake-footage-purports-show-ukrainian-president-capitulating-2022-03-16/

Penn, D. J., & Számadó, S. (2020). The Handicap Principle: How an erroneous hypothesis became a scientific principle. Biological Reviews, 95(1), 267–290. https://doi.org/10.1111/brv.12563

POLITICO. (2024, December 5). Romania’s presidential front-runner Georgescu benefited from Russia-style booster campaign. https://www.politico.eu/article/romanias-presidential-frontrunner-benefited-from-russia-style-booster-campaign-declassified-docs-say/

Smuts, J. C. (1926). Holism and evolution. Macmillan.

Számadó, S., Czégel, D., & Zachar, I. (2019). One problem, too many solutions: How costly is honest signalling of need? PLoS ONE, 14(1), Article e0208443. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208443

Számadó, S., Samu, F., & Takács, K. (2022). Condition-dependent trade-offs maintain honest signalling. Royal Society Open Science, 9(10), Article 220335. https://doi.org/10.1098/rsos.220335

Számadó, S., Zachar, I., & Penn, D. J. (2026). A general signalling theory: Why honest signals are explained by trade-offs rather than costs or handicaps. Journal of Evolutionary Biology, 39(2), 171–189. https://doi.org/10.1093/jeb/voaf144

Számadó, S., Zachar, I., Czégel, D., & Penn, D. J. (2023). Honesty in signalling games is maintained by trade-offs rather than costs. BMC Biology, 21, Article 4. https://doi.org/10.1186/s12915-022-01496-9

The Atlantic. (2024, June 5). India just endured the world’s first AI election. https://www.theatlantic.com/technology/archive/2024/06/india-election-deepfakes-generative-ai/678597/

The Guardian. (2026, June 28). Fresh hostilities in Gulf suggest US-Iran memorandum was too broadly worded. https://www.theguardian.com/world/2026/jun/28/fresh-hostilities-gulf-us-iran-memorandum-interpretations-lebanon-ceasefire-strait-of-hormuz

The Jerusalem Post. (2025, September 29). The first AI war in history: How Iran spread misinformation. https://www.jpost.com/international/article-868928

The New York Times. (2024, April 18). How A.I. tools could change India’s elections. https://www.nytimes.com/2024/04/18/world/asia/india-election-ai.html

The New York Times. (2024, November 6). How Trump connected with so many Americans. https://www.nytimes.com/2024/11/06/us/elections/donald-trump-supporters.html

The New York Times. (2025, July 15). Israel and Iran usher in new era of psychological warfare. https://www.nytimes.com/2025/07/15/technology/israel-iran-psychological-warfare.html

The New York Times. (2025, June 26). A.I. is starting to wear down democracy. https://www.nytimes.com/2025/06/26/technology/ai-elections-democracy.html

VEJA. (2022, October 1). Shallowfake e deepfake, os riscos para o brasileiro nas eleições. https://veja.abril.com.br/politica/shallowfake-e-deepfake-os-riscos-para-o-brasileiro-nas-eleicoes/#google_vignette

Zahavi, A. (1975). Mate selection–A selection for a handicap. Journal of Theoretical Biology, 53(1), 205–214. https://doi.org/10.1016/0022-5193(75)90111-3

Zahavi, A., & Zahavi, A. (1997). The handicap principle: A missing piece of Darwin’s puzzle. Oxford University