Соціально-комунікаційне конструювання ґендерної ідентичності жінками, що проходять службу в Збройних силах України
DOI:
https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-6Ключові слова:
ґендер, армія, ідентичність, маскулінність, фемінність, ґендерна рівність, ґендерна дискримінаціяАнотація
Мета дослідження – охарактеризувати тенденції конструювання й маніфестації ґендерної ідентичності жінками, що проходять службу в лавах Збройних сил України.
Методи й методики дослідження. Було застосовано метод асоціативного експерименту, результати якого були когнітивно інтерпретовані. Було порівняно асоціації, отримані на слово-стимул «жінка-військовослужбовець», з асоціаціями на слова-стимули «солдат (воїн)» і «жінка», що дало можливість розібратися в уявленнях респондентів про маскулінність і фемінність.
Результати й обговорення. Ґендерна ідентифікація жінки в армії є динамічним процесом, який спрямований на гармонізацію взаємодій із військовим професійним середовищем і військовою діяльністю, і має три основні тенденції: 1) прагнення відповідати настановам чоловічої етики як нормативному стандартові, дотримуватися ґендерних зразків маскулінного суспільства збройних сил може спричинити одягання жінкою маски й конструювання нещирої, награної ґендерної ідентичності, унаслідок чого можливий внутрішній ґендерний конфлікт і психологічні стани відчуження, дискомфорту, дисонансу й дисгармонії; 2) дистанціювання від традиційних уявлень про фемінність і засвоєння маскулінних зразків ґендерної поведінки, що може сприяти психологічному забезпеченню професійної військової діяльності жінок, якщо маскулінність стає справжньою повноцінною ідентичністю жінки-військовослужбовця; 3) конструювання збалансованої військової ідентичності, яка поєднує риси традиційної ідентичності солдата (воїна) і жіночності.
Висновки. Ліквідація ґендерної дискримінації й успішне забезпечення ґендерної рівності в Збройних силах України залежить не тільки від розширення прав і можливостей жінок, а й від інтеграції ґендерної складової в освітні програми підготовки фахівців Збройних сил України та постійної ґендерної просвіти, що спрямовані на підвищення рівня ґендерної грамотності жінок-військовослужбовців.
Завантаження
Посилання
Akerlof, G.A., Kranton, R.E. (2011). Economia Identității: cum identitatea ne influențează munca, salariile și bunăstarea [The Identity Economy: How Identity Influences Our Work, Wages and Well-Being]. București: Editura Publica [in Romanian].
Benedict, H. (2009). The lonely soldier: The private war of women serving in Iraq. Boston, MA: Beacon Press .
Bordo, S. (2004). Unbearable weight: Feminism, western culture, and the body. Berkeley, CA: University of California Press.
Carlson, J. (2011). Subjects of a stalled revolution: A theoretical consideration of contemporary American femininity. Feminist Theory, 12(1), 75–91. https://doi.org/10.1177/1464700 110390605
Carreiras, H. (2006). Gender and the Military. Women in the Armed Forces of Western Democracies. London; New York: Routledge.
Culver, V.R. (2013). Woman-Warrior: Gender Identity Development of Women in the American Military. Journal of the Student Personnel Association at Indiana University, 64–74
Dick, R., Wagner, U., Stellmacher, J., Christ, O., Tissington, P.A. (2005). To Be(long) or Not to Be(long): Social Identification in Organizational Contexts. Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 131(3), 189–218. https://doi.org/10.3200/MONO.131.3.189–218
Edwards, K. E., Jones, S.R. (2009). «Putting my man face on»: A grounded theory of college men’s gender identity development. Journal of College Student Development, 50(2), 210–228. https://doi.org/10.1353/csd.0.0063
Ezzel, M. (2009). «Barbie dolls» on the pitch: Identity work, defensive othering, and inequality in women’s rugby. Social Problems, 56(1), 111–131. https://doi.org/10.1525/sp.2009.56.1.111
Heinecken, L. (2017). Conceptualizing the tensions evoked by gender integration in the military: The South African case. Armed Forces & Society, 43(2), 202–220. https://doi.org/10.1177/0095327X16670692
Herbert, M.S. (1998). Camouflage isn’t only for combat: Gender, sexuality, and women in the military. New York, NY: New York University Press.
Isaksson, E. (1988). Women and the military system. Birmingham, UK: Harvester Wheatsheaf.
Johansen, R., Martinussen, M. Kvilvang, N. (2016). The influence of military identity on work engagement and burnout in the norwegian army rapid reaction force. Journal of Military Studies,6(1), 36–46. https://doi.org/10.1515/jms-2016-0196
King, A.C. (2015). Women warriors: Female accession to ground combat. Armed Forces & Society, 41(2), 379–387. https://doi.org/10.1177/0095327X14532913
Kurganova, N.I. (2019). Assocziativnyj eksperiment kak metod issledovaniya znacheniya zhivogo slova [Associative Experiment as a Method of Studying the Living Word Meaning]. Voprosy psikholingvistiki – Journal of Psycholinguistics, 3(41), 24–38. https://doi.org/10.30982/2077-5911-2019-41-3-24-37 [in Russian].
Machtan, M.L. (2019). Gender Identity Development of Women in the U.S. Army. Walden University: College of Social and Behavioral Sciences.
Meshheryakov, B.G., Zinchenko, V.P. (2003). Bolshoj psikhologicheskij slovar [Psychology Glossary]. Saint Petersburg: Prajm-Evroznak [in Russian].
Moore, B.L. (2017). Introduction to Armed Forces & Society: Special issue on women in the military. Armed Forces & Society, 43(2), 191201. https://doi.org/10.1177/0095327XI7694909
Planiol A. (2016). The integration of women in the US military. Les Études de l'IRSEM – IRSEM Studies, 43. https://www.irsem.fr/data/files/irsem/documents/document/file/2443/Etude _IRSEM_n43_En.pdf
Prodanciuc, R. (2018). Military Identity. International conference KNOWLEDGE-BASED ORGANIZATION, 24(2), 377–382. https://doi.org/10.1515/kbo-2018-0118.
Sasson-Levy, O. (2003). Feminism and military gender practices: Israeliwomen soldiers in ‘masculine’roles. Sociological Inquiry, 73(3), 440–465. https://doi.org/10.1111/1475-682X.00064
Sasson-Levy, O. (2011). Research on Gender and the Military in Israel: From a Gendered Organization to Inequality Regimes. Israel Studies Review, 26(2), 73–98. URL: http://www.jstor.org/stable/41804763
Shevchenko, Z.V. (2016). Slovnyk gendernyx terminiv [Glossary of Gender Terms]. Cherkasy: vydavecz Chabanenko Yu [in Ukrainian].
Shishlova, E.E. (2013). Gender kak innovaczionnyj nauchnyj i filosofskij diskurs [Gender as Innovative Scientific and Philosophical Discourse]. Vestnik MGIMO-Universiteta ¬ MGIMO Review of International Relations, 1, 148–152. https://doi.org/10.24833/2071-8160-2013-1-28-148-152 [in Russian].
Sjoberg, L. (2015). Seeing sex, gender, and sexuality in international security. International Journal, 70(3), 434–453. https://doi.org/10.1177/0020702015584590
Sternin, I.A. (2020). Problemy interpretaczii rezultatov assocziativnykh eksperimentov [interpretation Problems of Associative Experiments]. Voprosy psikholingvistiki – Journal of Psycholinguistics, 3 (45), 110–125. https://doi.org/10.30982/2077-5911-2020-45-3-110-125 [in Russian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Тетяна Храбан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Кожний автор може детально дізнатися про умови ліцензії - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode