Соціальні комунікації та практика злочинної діяльності шляхом дитячих крадіжок в Республіці Сербія

Анотація

Ми живемо у світі, повному суперечливих протилежностей, із великою кількістю різноманітних загроз, небезпек, ризиків і наслідків, серед яких проблеми крадіжки дітей із пологових будинків Республіки Сербія, із лікарень та інших районів. На жаль, до складу великої кількості країн, у яких під прицілом немовлята, входить колишня Югославія, а отже й Республіка Сербія, а також її незалежність. Що стосується нашої поставленої проблеми, то є інші проблеми з державними інституціями, які не мають доказів і результатів, щодо запобігання та виявлення порушників злочинів і злочинних дій. У зв’язку із цим державні та приватні соціально-медичні установи міцно та успішно спілкувалися, співпрацювали та провадили злочинну діяльність шляхом крадіжки немовлят. Таким чином, у цих та подібних умовах сім’ї та їх немовлята стали об’єктами організованої злочинності при вчиненні злочинів – незаконних крадіжок чи викрадення немовлят їхніми батьками. Частими виконавцями злочинів та учасниками злочинів є окремі лікарі, акушерки, медсестри та злочинці, які купують або оплачують пологи, набуваючи дуже великих грошових сум за кожну продану дитину. Тому деякі службовці державних установ, серед яких Міністерство охорони здоров’я, яке включає пологові будинки, Міністерство внутрішніх справ, яке включає частину поліції, Міністерство юстиції, до складу якого входять прокуратура та суди, брали участь, спілкувалися та діяли в згаданих актах, але не виявили більшої відповідальності та призвели до виявлення та вилучення викрадених немовлят, за винятком невеликої кількості випадків. Своїми заявленими результатами вони повинні були захистити своїх колег, які брали участь у крадіжках немовлят. Відповідно було організовано та створено об’єднання сімей, у яких вкрали та продали дітей, а учасників, які вкрали дітей, просто розкрили, як показують результати нашого дослідження.