ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ КОММУНИКАЦИИ В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ ДИСТАНЦИОННЫХ УРОКОВ ЗА РУБЕЖОМ

Ірина Курдюмова

doi:10.51423/2524-0471-2021-12-1-10

Автор(и)

Ірина Курдюмова Центр порівняльно-педагогічних досліджень (Москва, Росія)

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2021-12-1-10

Ключові слова:

дистанційне навчання, дистанційне вчення, перешкоди в освіті, комунікація, колаборація, механізми регулювання вчення, саморегуляція вчення, комп'ютерна підтримка колаборативного вчення, соціально розподілена регуляція вчення, ключеві компетенції

Анотація

В останні роки посилилися позиції дистанційного навчання, яке раніше розглядалося в більшості країн лише як доповнення до очного навчання. Виникла необхідність по новому поглянути на особливості організації уроку в середній школі в умовах змішаної очно-дистанційної освіти. Зарубіжна література насичена дискусіями щодо різних бар'єрів у дистанційній освіті. Неефективна комунікація є частиною більшості бар'єрів у дистанційному навчанні. Удосконалення комунікації при дистанційному навчанні багато в чому залежить від здатності стратегічно регулювати своє вчення й вчення інших. Педагоги використовують все нові інформаційні та комунікаційні технології, інтегровані з підтримуваним комп'ютером колаборатівним вченням. У низці робіт зарубіжних дослідників використовуються поняття «само-регуляція вчення», «комп'ютерна підтримка коллаборатівного вчення», «соціально розділена регуляція вчення», що відображають дію механізмів, які допомагають регулювати роботу й вчення в процесі дистанційного навчання. За результатами такого навчання в учнів формуються життєво важливі вміння ХХI століття, які закладені в ключові компетенції: критичне мислення, рішення проблем, робота в команді, комунікації, колаборація, креативність, аналітичні та інтер-культурні вміння.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ірина Курдюмова, Центр порівняльно-педагогічних досліджень (Москва, Росія)

1990 року завершив навчання на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету й отримав спеціальність «Філолог, викладач російської мови і літератури».
2005 року став ініціатором й організатором, співголовою Української асоціації психолінгвістів (УАП, нині ВАПЛ – ГО “Всеукраїнська асоціація психолінгвістів”). Від 2017 року є першим заступником голови.
2006 року став засновником і першим редактором (пізніше – співредактором, членом редколегії) наукового журналу «Психолінгвістика». Від 2017 року – член редколегії журналу, рецензент.
Із 2010 по 2013 роки був ініціатором і співголовою Міжнародних симпозіумів «Світ соціальних комунікацій» (2010, 2011, 2012, 2013).
Із 2013 по 2015 роки – ініціатор і голова Міжнародних науково-практичних конференцій “Прикладні соціально-комунікаційні технології” (2013, 2014, 2015).
Із 2016 року – ініціатор і співголова Міжнародних симпозіумів “Соціальні комунікації: теорія і практика” (2016, 2017 і 2018).
Є науковим редактором серії колективних монографій під назвами: “Соціальні комунікації: результати досліджень”, “Медіатрансформаціі”.
Фахівець у галузі соціальних комунікацій, соціального інжинірингу, соціо- та психолінгвістики, іміджелогії, журналістикознавства, інформаційно-енергетичних технологій.
Автор теорії інмутації суспільства; методу трьохетапного соціально-інжинірингового аналізу (СІ-аналізу).
Має 430 публікацій, зокрема: 53 книги (32 книги – одноосібні монографії, підручники, навчальні посібники, курси лекцій + 21 колективні монографії). Має 52 зарубіжні публікації в 11-ти країнах світу (Австрії, Білорусі, Бразилії, Угорщині, Камеруні, Росії, Польщі, Сербії, США, Франції, Чехії), 6 публікацій у базі WoS (Scopus) – див.: https://publons.com/dashboard/records/publication/wos-author-record/
Знає польську (може розмовляти й перекладати); англійську (може розмовляти й перекладати); українську (вільно володіє), російську (має глибокі фахові знання) мови.
Посилання на ресурси мережі, де міститься інформація про О.М. Холода:
Cпецпроект Корреспондент.net
http://cyclowiki.org/wiki/wiki/Александр_Михайлович_Холод
https://kjourn.pnu.edu.ua/викладацький-склад/
Контактні телефони: +38(066)101 75 84
Ел. адреса – akholod@ukr.net

Посилання

Berge, Z. L. (1998). Barriers to online teaching in post-secondary institutions: Can policy changes fix it? Online Journal of Distance Learning Administration. 1(2). Retrieved from http://www.westga.edu/~distance/Berge12.html [in English].

Berge, Z. L. (2013). Barriers to Communication in Distance Education. Turkish Online Journal of Distance Education- TOJDE, January 2013 Volume : 14 Number 1 Article 31[in English].

Carr, K., Gardner, F., Odell, M., Mumsch, T., & Wilson, B. (2003). The role of online, asynchronous interaction in the development of light and color concepts. The Journal of Interactive Online Learning, 2(2): Retrieved from http://www.ncolr.org/jiol/issues/PDF/2.2.5.pdf [in English].

Dabaj, F.,  Yetkin, A. (2011). Analysis of Communication Barriers to Distance Education: A Review Study. Online Journal of Communication and Media Technologies Volume: 1, Issue: 1 http://www.ojcmt.net/articles [in English].

Hadwin, A. F., Ja¨rvela¨, S., & Miller, M. (2011). Self-regulated, co-regulated, and socially shared regulation of learning. In B. J. Zimmerman & D. H. Schunk (Eds.), Handbook of self-regulation of learning and performance (pp. 65–84). New York: Routledge [in English].

Isman, A., Dabaj, F., Altinay, F., & Altinay, Z. (2003, October). Communication barriers in distance education. The Turkish Online Journal of Educational Technology, 2(4), article 2 [in English].

Isman, A., & Altinay, F. (2005, October). Communication barriers: A study of Eastern Mediterranean University students’ and teachers’ of online program and courses. Turkish Online Journal of Distance Education, 6(4) Article 13. Retrieved from http://tojde.anadolu.edu.tr/tojde20/pdf/article_13.pdf [in English].

Ja¨rvela¨, S., & Hadwin, A. F. (2013). New frontiers: Regulating learning in CSCL. Educational Psychologist, 48(1), 25–39. doi:10.1080/00461520.2012.74800 [in English].

Ja¨rvela¨, S., Ja¨rvenoja, H., Malmberg, J., & Hadwin, A. (2013). Exploring socially-shared regulation in the context of collaboration. The Journal of Cognitive Education and Psychology, 12(3), 267–286. doi:10.1891/1945-8959.12.3.267 [in English].

Jarvela, S., Kirschner, P.A, Panadero, E. a.o. (2014). Enhancing socially shared regulation in collaborative learning groups: designing for CSCL regulation tools. Learning and Educational Technology Research Unit (LET), Department of Educational Science and Teacher Education, University of Oulu, P.O. BOX 2000, 90014 Oulu, Finland sanna.jarvela@oulu.fi [in English].

Johnson, D. W., & Johnson, R. T. (1999). Learning together and alone: Cooperative, competitive, and individualistic learning (5th ed.). Boston, MA: Allyn and Bacon [in English].

Kirschner, P.A., Kirschner, F., & Janssen, J. (2014). The collaboration principle in multimedia learning. In R. Mayer (Ed.), The Cambridge handbook of multimedia learning (2nd ed., pp. 547–575). New York: Cambridge University Press [in English].

Kreijns, K., Kirschner, P. A., & Vermeulen, M. (2013). Social aspects of CSCL environments: A research framework. Educational Psychologist, 48(4), 229–242. doi:10.1080/00461520.2012.750225 [in English].

Lipponen, L., Rahikainen, M., Lallimo, J., & Hakkarainen, K. (2003). Patterns of participation and discourse in elementary students’ computer-supported collaborative learning. Learning and Instruction, 13, 487–509 [in English].

Moore, M.G., & Kearsley, G. (2012). Distance education: A systems view of online learning, (3rd ed.). New York: Wadsworth/Cengage [in English].

Pereira, A. Lisbon, A., & Lõhmus, K. (2005). Chapter 4: Pedagogical issues in ODL. In K. DePryck (Ed.), Getting started with open and distance learning. (pp: 43-55). Antwerp, Belgium: Garant Publishers. Retrieved from http://www.odlexpert.net/getstart/chapter4.pdf [in English].

Official Journal of the European Union COUNCIL RECOMMENDATION of 22 May 2018 on key competencies for lifelong learning (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). The Official Journal 2018/C 189/01 [in English].

Oren, A., Mioduser, D., & Nachmias, R. (April - 2002). The Development of Social Climate in Virtual Learning Discussion Groups, from http://www.irrodl.org/content/v3.1/mioduser.html [in English].

Ozelkan, E.C., & Galambosi, A. (2012). Overcoming communication barriers in online teaching: Understanding faculty preferences. In the Proceedings of the International Conference on Communication, Media, Technology, and Design (ICCMTD). Istanbul, Turkey. 09-11 May. pp. 292–298. Retrieved from http://www.cmdconf.net/2012/makale/55.pdf [in English].

Roschelle, J., & Teasley, S. D. (1995). The construction of shared knowledge in collaborative problem-solving. In C. O’Malley (Ed.), Computer-Supported Collaborative Learning (pp. 69–97). Berlin: Springer [in English].

Wang, M., & Kang, M. (2006). Cybergogy for engaged learning: A framework for creating learner engagement through information and communication technology. In D. Hung and M.S. Khine (Eds.), Engaged Learning with Emerging Technologies, pp: 225-253. DOI: 10.1007/1-4020-3669-8_11 [in English].

Winthrop, R. (1991). Dictionary of Concepts in Cultural Anthropology (Vol. 11). New York, NY. : Greenwood Press [in English].

Zimmerman, B. J., & Schunk, D. H. (2011). Motivational sources and outcomes of self-regulated learning and performance. In B. Zimmerman & D. Schunk (Eds.), Handbook of self-regulation of learning and performance (pp. 49–64). New York, NY: Routledge [in English].