The Socio-communicative Language of Empowerment of Roma: a Case Study

Хрісто Кучуков

doi:10.51423/2524-0471-2022-14-1-4

Автор(и)

Христо Кучуков Сілезький університет в Катовіцах, Польща

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-4

Ключові слова:

роми, розширення можливостей, мова, розмовний аналіз

Анотація

Проблема дослідження. У цій статті представлені результати дослідження функціонування ромської мови в Німеччині. Бідність ромських громад у Європі є причиною зростання расизму майже в усіх країнах ЄС. З іншого боку, ромські громади стають більш організованими та демонструють реакцію на форми расизму. Однією з форм реакції ромів є емансипація та розширення прав і можливостей мови, якою вони користуються.

Метою статті є демонстрація шаблонної моделі мовного аналізу усного розмовного тексту. У статті також показано розширення можливостей ромської громади в Німеччині, яка відкрито виступає проти існуючих форм антироманізму.

Методи та методики. Було досліджено мовлення одного молодого рома, який говорить ромською мовою, народився в Сербії та мігрував до Німеччини в дитинстві. У своїй повсякденній комунікативній екології він володіє чотирма мовами: ромською, сербською, німецькою й англійською. Для аналізу його мовлення використано соціолінгвістичні методи. Розмовляючи німецькою мовою, ром використовує лексичні одиниці з ромської й англійської мов й водночас використовує різні соціолінгвістичні стратегії, що відомі серед багатомовних мовців.

Результати показують, що носій ромської мови вільно володіє німецькою мовою й використовує ситуативні лексичні запозичення з ромської й англійської мови, «перемікання» речей, стратегії дискурсу, зокрема лайливі слова та неологізми. Представлена модель аналізу мовлення може бути використана для подальших соціолінгвістичних досліджень, які спрямовані на аналіз даних усної розмовної мови.

У висновках статті продемонстровано розширення можливостей щодо підтримки України в російсько-українській війні та засуджено антироманізм під час вищезгаданої війни. Як після розширення прав і можливостей цитується заклик ромської організації до різних міжнародних інституцій, а також рекомендації Ради ЄС від 2021 року щодо рівності, залучення й участі ромов.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Христо Кучуков, Сілезький університет в Катовіцах, Польща

Prof. Dr. Hristo Kyuchukov, Professor of General Linguistics (Psycholinguistics with focus on Romani and Turkish) and Intercultural Education at the University of Silesia, Katowice, Poland Academician at the International Teacher's Training Academy of Science (МАНПО), Moscow, Russia
Ph. D. in General Linguistics (Psycholinguistics) from the University of Amsterdam, The Netherlands Ph. D. in Educational Science from the Bulgarian High Attestation Committee Dr. Cs. and Habilitation in Educational Science from the Bulgarian High Attestation Committee
Director of the Roma Research Center at the University of Silesia, Katowice, Poland President of the European Roma Scholars Network (ERSN), Berlin, Germany
Vice-President of the Gypsy Lore Society
High Commissioner of the Commission for Romani Language, Culture and Education of the International Romani Union (IRU), Skopje, North Macedonia

Посилання

Abercrombie, A. (2021). Mixing and Unmixing Languages. Romani Multilingualism in Kosovo. London and NY: Routledge.

Action Campaign 1 – Letter to Embassys, CoE & UN (2022, March 10). Urlm.romaedu. https://urlm.romaedu.org/wp-content/uploads/2022/03/Open-Call-Roma-Ukraine.pdf

Acton, T. and Ryder, A. (2013). Roma Civil Society: Deliberative Democracy for Change in Europe. Birmingham: Third sector research center.

Byram, M. (1998) Cultural identities in Multilingual classroom. In: J. Cenoz and F. Genesee (eds). Beyond bilingualism. Multilingualism and Multilingual Education. Clevedon: Multilingual Matters, 96–116.

Council Recommendation (2021). On Roma equality, inclusion, and participation (2021/C 93/01). Brussels: The Council of the European Union.

D’Agostino, S. (2014). The missing piece: Empowerment Roma grassroot organisations in Roma integration policies. Police brief, 10. Brussels: Institute for European studies.

Earthy, S. and Cronin, A. (2008). Narrative Analysis. In: N. Gilbert (ed). Researching Social Life, 3rd ed. London: Sage.

Extra, G. and Yagmur, K. (2004). Urban Multilingualism in Europe. Clevedon: Multilingual Matters.

Francis, G. and Hunston, S. (1992). Analyzing everyday conversation. In: M. Coulthard (ed.). Advances in spoken discourse analysis. London: Routledge, 123–16.

Guy, W. and Kovats, M. (n.d.). EU-funded Roma programmes: Lessons from Hungary, Slovakia, and the Czech Republic. London: Minority rights group international.

Jay, T. (2000). Why we curse. A neuro-psycho-social theory of speech. Amsterdam: John Benjamins Publishing company.

Kovats, M. (2003). The politics of Roma identity: between nationalism and destitution. www.openDemocracy.net

Labov, W. (1972). Sociolinguistic patterns. University of Pennsylvania Press.

Lajcakova, J. (2007). The Uneasy Road towards Remedying the Economic and cultural Disadvantage of the Roma in Slovakia. International Journal on Minority and Group Rights 14, 59–83.

Mertz, E. and Yovel, J. (2003). Metalinguistic awareness. In: J-O. Ostman, J. Verschueren, J. Blommaert, Ch. Bulcaen (eds.). The Handbook of Pragmatics. Amsterdam: Kluwer.

Myers-Scotton, C. (1995). Social motivation for codeswitching. Oxford University Press.

Pop, L., and Pop. I. (2019). Marginal Multilingualism and its potential fighting Xenophobia/Romaphobia. Journal of Identity and Migration Studies 13(1), 81–98.

Stefanova, M. (2014). Za bulgarskata metakomunikaciya: metaeziki metainformaciya [On the Bulgarian metacommunication: metalanguage and metainformation]. Veliko Tarnovo: Znak’ 94.

Tomovska, I. (2010). Poverty, Discrimination and the Roma: a Human Security Issue. Human Security Perspectives, 7 (1), 63–82.