ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ „ТЕОРІЇ РОЗУМУ” ТУРЕЦЬКИХ ДВОМОВНИХ ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Христо Кучуков Сілезький університет в м. Катовіце (Польща)

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2020-12-1-9

Ключові слова:

теорія розуму, турецька мова, білінгвізм, психолінгвістика

Анотація

У цій статті представлені результати дослідження з двома мовами турецьких дітей дошкільного віку, які проживають у Берліні, Німеччина. Дослідження було проведено з двома групами дітей віком від 4 до 6 років (загалом 18) у дитячому садку й мало на меті вивчити, наскільки рідна мова (L1) та друга мова (L2) є фактором розуміння „теорії розуму »(ToM). Дітям пропонуються класичні тести з „теорії розуму”, а також мовні тести, пов’язані з розумінням питальних речень, що містять дієслово, що показує психічний стан, і розуміння та вироблення словникового запасу рідною турецькою та німецькою мовами як їхньою другою мовою. Результати показують, що словниковий запас не є важливим фактором, а оволодіння питальними реченнями є фактором, який допомагає зрозуміти „теорію розуму”. Отримані результати аналізували статистично за допомогою t-критерію.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Христо Кучуков, Сілезький університет в м. Катовіце (Польща)

1990 року завершив навчання на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету й отримав спеціальність «Філолог, викладач російської мови і літератури».
2005 року став ініціатором й організатором, співголовою Української асоціації психолінгвістів (УАП, нині ВАПЛ – ГО “Всеукраїнська асоціація психолінгвістів”). Від 2017 року є першим заступником голови.
2006 року став засновником і першим редактором (пізніше – співредактором, членом редколегії) наукового журналу «Психолінгвістика». Від 2017 року – член редколегії журналу, рецензент.
Із 2010 по 2013 роки був ініціатором і співголовою Міжнародних симпозіумів «Світ соціальних комунікацій» (2010, 2011, 2012, 2013).
Із 2013 по 2015 роки – ініціатор і голова Міжнародних науково-практичних конференцій “Прикладні соціально-комунікаційні технології” (2013, 2014, 2015).
Із 2016 року – ініціатор і співголова Міжнародних симпозіумів “Соціальні комунікації: теорія і практика” (2016, 2017 і 2018).
Є науковим редактором серії колективних монографій під назвами: “Соціальні комунікації: результати досліджень”, “Медіатрансформаціі”.
Фахівець у галузі соціальних комунікацій, соціального інжинірингу, соціо- та психолінгвістики, іміджелогії, журналістикознавства, інформаційно-енергетичних технологій.
Автор теорії інмутації суспільства; методу трьохетапного соціально-інжинірингового аналізу (СІ-аналізу).
Має 430 публікацій, зокрема: 53 книги (32 книги – одноосібні монографії, підручники, навчальні посібники, курси лекцій + 21 колективні монографії). Має 52 зарубіжні публікації в 11-ти країнах світу (Австрії, Білорусі, Бразилії, Угорщині, Камеруні, Росії, Польщі, Сербії, США, Франції, Чехії), 6 публікацій у базі WoS (Scopus) – див.: https://publons.com/dashboard/records/publication/wos-author-record/
Знає польську (може розмовляти й перекладати); англійську (може розмовляти й перекладати); українську (вільно володіє),  російську  (має глибокі фахові знання) мови.
Посилання на ресурси мережі, де міститься інформація про О.М. Холода:
Cпецпроект Корреспондент.net 
http://cyclowiki.org/wiki/wiki/Александр_Михайлович_Холод
https://kjourn.pnu.edu.ua/викладацький-склад/
Контактні телефони: +38(066)101 75 84
Ел. адреса – akholod@ukr.net

Посилання

De Groot, A. (2011). Language and Cognition in Bilinguals and Multilinguals. New York : Psychology Press.

Grosjean, F. (2008). Studying Bilinguals. Oxford: Oxford University Press.

Grosjean, F. and Li, P. (2013). The Psycholinguistics of Bilingualism. Oxford: Wiley- Blackwell.

Goetz, P. (2003). The effects of bilingualism on the theory of mind development. Bilingualism: Language and Cognition, 6 (1), 2003, 1–15. DOI: 10.1017/S13667289030010071.

Kaysili, B. and Acarlar, F. (2011). The Development of Theory of Mind according to False Belief Performance of Children Ages 3 to 5. Educational Sciences: Theory & Practice, 11(4), 1821–1826.

Kyuchukov, H. (November 2006). Evidentiality markers and ToM in bilingual Turkish-Bulgarian and Romani-Bulgarian-speaking children [Conference presentation], 2006, Smith College, Northampton, USA.

Kyuchukov, H. (2020a). Understanding false belief tasks by bilingual minority children in Bulgaria. Psihologiya obrazovanie v polikulturnom prostranstve [Psychology education in a multicultural space], 50 (2), 6–18.

Kyuchukov, H. (2020b). Are the Mental State Verbs important for Roma children’s understanding of False Belief Task. Psycholinguistics, 27(1), 181–194.

Kyuchukov, H. (2019). Acquisition of Turkish grammatical categories in bilingual context. East European Journal of Psycholinguistics, 6 (1), 32–46.

Selcuk, B. Brink, K., Ekerim, M., and Wellman, H. (2018). The sequence of theory-of-mind acquisition in Turkish children from diverse social backgrounds. Infant and Child Development, 27, Vol. 27, Issue 4, July/August, e2098. https://doi.org/10.1002/icd.2098

Yagmurlu, B., Berumen, S. and Celimli, S. (2005). The role of the institution and home contexts in the theory of mind development. Applied Developmental Psychology, 26 (2005), 521–537.

Stefanova, М. (1999). Проблемът за детското двуезичие у нас. В: Проблеми на социолингвистиката VІ. Езикът и съвременността [Problems of sociolinguistics VI. Language and modernity], кн. 6., 165–169.

Stefanova, М. (2001). Към въпроса за перцепцията на българския език при деца билингви с майчин ромски език. В: Психолингвистични и социолингвистични проблеми на обучението на ромските деца [Psycholinguistic and sociolinguistic problems of the education of Roma children]. Sofia, 182–192.

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 168

Опубліковано

2021-08-31

Як цитувати

Kyuchukov, H. (2021). ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ „ТЕОРІЇ РОЗУМУ” ТУРЕЦЬКИХ ДВОМОВНИХ ДІТЕЙ. Соціальні комунікації: теорія і практика / Social Communications: Theory and Practice, 12(1), 74–82. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2020-12-1-9

Номер

Розділ

Психолінгвістика соціальних комунікацій