Розвиток медіальної функції соціальної комунікації  в сучасному суспільстві

Валентина Ільганаєва

doi:10.51423/2524-0471-2021-12-1-7

Автор(и)

Валентина Ільганаєва КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» ЗОР

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2021-12-1-7

Ключові слова:

комунікація, соціальна взаємодія, соціальні комунікації, визначення, функціональність, медіальність

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні чинників, змісту еволюційного розгортання комунікації як медіальної функції в суспільстві.

Методи дослідження. Методологічна цілісність вивчення комунікаційних феноменів досягається використанням низки наукових підходів: історико-еволюційного, системно-інтеграційного, процесного, телеологічного, що роблять можливим провести необхідний синтез знань відносно функціональності соціальної комунікації. Вони стимулюють процеси фундаменталізації, інтеграції, генералізації, інновації науково-пізнавальної діяльності у соціально-комунікаційній сфері. Використання сукупності наукових підходів дозволяє веріфікувати досягнення досліджень різних наукових напрямів, що використовують комунікаційний принцип для вивчення соціальних процесів та впливають на формування розуміння єдності комунікаційних процесів в суспільстві.

Висновки. Доведено, що поглиблення вивчення комунікаційних феноменів є системною потребою вдосконалення соціальної взаємодії в суспільстві. Відзначено, що в наш час формується зовсім інша системна організація комунікаційної взаємодії, що зумовлена як його масштабами комунікаційного процесу у суспільстві. Соціальне призначення комунікації та комунікаційного процесу проявляється через системо-регуляторну функцію, що забезпечується структурною формою комунікаційних процесів та їх змістом. Медіальна функція комунікації спрямована на забезпечення інтеграції суспільства і людства з досягнення рівноважної соціальної взаємодії та стану суспільства як цілісної системи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bauman, Z. (2005). Individualizirovannoe obshchestvo [Individualized society]. Moscow : Logos, 390.

Borisnev, S.V. (2003). Sociologiya kommunikacij [Sociology of communications]. Moscow : YUNITI, 270.

Butovskaya, M.L. (1998). Evolyuciya cheloveka i ego socialnoj struktury. Priroda [Nature], (9), 87–99.

Vaclavik, P., Bivii, D., Dzhekson, D. (2000). Pragmatika chelovecheskih kommunikacij: Izuchenie patternov, patologij i paradoksov vzaimodejstviya [The Pragmatics of Human Communication: Exploring the Patterns, Pathologies, and Paradoxes of Interaction]. Moskow : Aprel-Press, Izdatelstvo EKSMO Press, 320.

Hrabar, N.H. (2015). Spilkuvannia v bibliotetsi: teoretyko-metodolohichnyi analiz [Communication in the library: theoretical and methodological analysis]. Kharkiv : Maidan, 354.

Degtyarev, A.N. (2020). Konversiya institutov. Nachala teorii [Conversion of institutions. Beginnings of theory]. Moscow : NOTA BENE, 240.

Zotov, V.V., Lysenko, V.A. (2010). Kommunikativnye praktiki kak teoreticheskij konstrukt izucheniya obshhestva. Teoriya i praktika obshhestvennogo razvitiya [Theory and practice of social development], (3), 53–55.

Ilganaeva, V.A. (2009). Soczialnye kommunikaczii (teoriya, metodologiya, deyatelnost): slovar-spravochnik [Social communications (theory, methodology, activity): reference dictionary]. Kyiv : Gorodskaya tipografiya, 392.

Ilganaeva, V.A. (2016). Media kak faktor formirovaniya edinstva chelovecheskogo soobshhestva. Mediatransformacziia: rik drugyi [Media Transformation: Year Two] (O. Kholod, red.). Kyiv, 85–107.

Ilganayeva, V.A. (2017). Sotsialnoye soznaniye v kontekste evolyutsii otrazhatelnoy sistemy obshchestva. Nauka 21 veka: konsolidatsiya nauki v usloviyakh sistemnykh sotsialno-kulturnykh transformatsiy: kollektivnaya monografiya (S. Zavetnyy, V. Ilganayeva, red.) [Science of the 21st century: consolidation of science in the context of systemic socio-cultural transformations (ed. S. Zavetny, V. Ilganayev)]. Kharkiv : Miskdruk, 144–187.

Ilin, A.N. (2015). Soczialnaya atomizacziya i oslablenie politicheskoj aktivnosti v usloviyakh konsyumerizma. Gorizonty gumanitarnogo znaniya [The horizons of humanitarian knowledge], (5), 58–82.

Ilyasov, F.N. Kommunikativnyj podkhod k identifikaczii soznaniya. Vestnik Akademii Nauk SSSR [Bulletin of the Academy of Sciences of the USSR], 1991, )2(, 62–67.

Ilhanaieva, V.O. (2019). Intehralna kontseptualizatsiia yak shliakh do rozkryttia sutnosti sotsialnoi komunikatsii. Visnyk Knyzhkovoi Palaty [Bulletin of the Book Chamber], (5), 14–17.

Konakh, V.K. (2015). Poniattia «media-prostir» v naukovii dumtsi. Politolohiia. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu [Politology. Bulletin of Dnipropetrovsk University], (2), 112–129.

Korotkov, I. (2008). Media kak predelnyj opyt. Media-filosofiya II. Granicy discipliny [Media Philosophy II. Discipline boundaries], Sankt-Peterburg : Sankt-Peterburzhskoe filosofskoe obshchestvo, 39–42.

Krapivenskij, S.E. (1996). Socialnaya filosofiya [Social philosophy]. Volgograd : Komitet po pechati, 352.

Krylov, A.A. i Yusupov, I.M. (2016). Informacionnyj vzglyad na komplementarnost soznaniya i duhovnosti. U: Materialy II mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii «Duhovno-nravstvennoe razvitie molodezhi: mezhdisciplinarnaya problema XXI veka» [Materials of the II International Scientific and Practical Conference «Spiritual and Moral Development of Youth: An Interdisciplinary Problem of the XXI Century»] (13–14 oktyabrya 2016 g., Naberezhnye Chelny). Otrimano 03 bereznya 2021 r. z http://kpfu.ru/portal/docs/F710061118/Krylov_.Jusupov.pdf

Kuznecov, N.A., Baksanskij, O.E. i Grechishkina, N.A. (2006). Fundamentalnoe znachenie informatiki. Informacionnye processy [Information processes], Tom 6, (2), 81–109.

Lazarevich, A.A. (2010). Kommunikativno-dialogicheskie osnovy preodoleniya socialnoj destruktivnosti. Filosofiia spilkuvannia: filosofiia, psykholohiia, sotsialni komunikatsii [Philosophy of communication: philosophy, psychology, social communications], (3), 56–62.

Lisichkin, V.A. i SHelepin, L.A. (2001). Globalnaya impereiya Zla [Global Empire of Evil]. Moscow : Krymskij most – 9D, 445.

Navrotskyi, V.V. (2005). Lohika sotsialnoi vzaiemodii [The logic of social interaction]. Kharkiv : Konsum, 204.

Novikov, A.S. (2009). Atomizaciya obshchestva i eyo rol v stanovlenii «obshchestva mass». Teoriya i istoriya [Theory and history], (2), 192–197.

Rashkoff, D. (2003). Mediavirus. Kak pop-kultura tajno vozdejstvuet na vashe soznanie [Media virus. How pop culture secretly affects your mind]. Moskow : Ultra–Kultura, 323.

Rozanov, F.I. (2015). Sovremennye issledovaniya socialnyh problem. Modern Research of Social Problems, 7(51), 186–204.

Sokolov, A.V. (2002). Obshchaya teoriya socialnoj kommunikacii [General theory of social communication]. St. Petersburg : Izd-vo Mihajlova, 449.

Fridman, V.S. (2007). Slovar etologicheskih terminov so specialnym uklonom v issledovanii kommunikacii zhivotnyh [Dictionary of ethological terms with a special bias in the study of animal communication]. Otrimano 12 bereznya 2021 r. z http://ethology.ru/library/?id=275

Kholod, O.M. (2011). Teoriia inmutatsii suspilstva [The theory of inmutation of society]. Kyiv : KyMU, 305.

Kholod, O.M. (2013). Hipermarket svidomosti i masmedia: transformatsiia svidomosti [Hypermarket of consciousness and mass media: transformation of consciousness] (t. 1–2). Kyiv : Kyivskyi natsionalnyi universytet kultury i mystetstv, 141.

Chojropov, C.C. (2014). Socialnye otnosheniya kak universalnyj integriruyushchij faktor v obshchestve. Chelovek. Kultura. Obrazovanie [Human. Culture. Education], (1 (11)), 141–148.

Ilganayeva, V. (2020). Integral State of Social Interaction in the Media Space of Modern Society. Media4u Magazine, (2), 1–4.

McFarlane, D.A. (2012). Social communication in a technology-driven society: a philosophical exploration of factor-impacts and consequences. American Communication Journal, Vol. 12, (1), 1–14.

Williams Woolley А., Chabris, Ch. F., Pentland, A., Hashmi, N.  Malone, T. W. (2010). Evidence for a Collective Intelligence Factor in the Performance of Human Groups. Science, Vol. 330, 686–688.