ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСНОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ ПАМФЛЕТИСТИКИ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО В УКРАЇНСЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Мета статті – інтерпретація основних детермінантів літературної дискусії 1925-1928 рр. століття у розвитку української публіцистики впродовж ХХ  - початку ХХІ століття.

Методи дослідження, які уможливлюють здійснення поставленої мета та завдань: культурно-історичний, компаративний та герменевтичний, а також метод рецептивної естетики.

У статті досліджено шляхи трансформації ключових положень з памфлетів Миколи Хвильового в публіцистичній діяльності вченого Юрія Шереха, письменниці Оксани Забужко та театрального режисера Влада Троїцького. До уваги взято ідеї – «психологічна Європа», «азіатський ренесанс» та «романтика вітаїзму».

Доведено, що концепція «психологічної Європи» суттєво трансформована у працях Юрія Шереха та Оксани Забужко. Діаспорний науковець на відміну від Миколи Хвильового відзначає неможливість такої ціннісної орієнтації, адже провінціалізм як центральний комплект українців (на думку Юрія Шереха), фактично заперечує таку можливість.

Відзначено, що Оксана Забужко натомість продовжує розвивати цей детермінант у своїй есеїстиці, погоджуючись з памфлетистом, однак у сучасних координатах варто орієнтуватися на психологічну Америку, а не Європу. Отже, простежено й обгрунтовано два інтерпретаційні погляди на цю концепцію – повне заперечення та переписування ідеї.

Інтерпретовано осмислення детермінантів «азіатського ренесансу» та «романтики вітаїзму» - через скептецизм і неможливість цих процесів (Юрій Шерех), через доповнення концепції – «афро-азіатський ренесанс» - до несвідомої підтримки та продовження актуальності ідеї у сучасних українських процесах.