The Normative Dimension of Securitization as a Strategic Crisis Communication Theory; Lessons from the COVID-19 Pandemic in Central & Eastern Europe

Марта Наталія Лукаковіц

doi:10.51423/2524-0471-2022-14-1-8

Автор(и)

Марта Наталія Лукаковіц Університет штату Анджело, Сан-Анджело, Техас, США

DOI:

https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-8

Ключові слова:

сек’юритизація, теорія стратегічної кризи, теорія нормативної комунікації, комунікація щодо COVID-19, комунікація щодо пандемії, Словаччина

Анотація

Мета дослідження. Стаття спрямована на розвиток нормативного виміру сек’юритизації як теорії стратегічної кризової комунікації. Сек’юритизація є потужним переконливим інструментом, оскільки вона створює аргументи про те, що екзистенційна загроза назріває, і для протидії їй слід застосувати надзвичайні заходи (Buzan et al., 1998; Vultee in Balzacq, 2010; Watson, 2012).

Методи й методики дослідження. Теоретизація в цій статті ґрунтується на аналізі, який досліджує низку випадків контрпандемічних заходів Словаччини протягом перших двох років спалаху COVID-19 у країні.

Результати й обговорення. Дослідження Словаччини є інформативним, оскільки приклади відображають ширший спектр проблем, із якими стикаються різні глобальні суспільства; наприклад, нездатність запровадити заходи, які б охоплювали маргіналізованих людей із точки зору етнорасової дискримінації або цифрової диспропорції. Аналіз допомагає отримати набір практичних рекомендацій, які спрямовані на створення етично обґрунтованих сек’юритизованих дискурсів для переконливих цілей під час криз. Структура, запропонована Флойдом (2011; 2019), використовується як основний каркас для нормативної сек’юритизації й додатково доповнена відповідними етичними стандартами сфери стратегічних комунікацій, що призвело до введеної низки рекомендацій.

Висновки. Автором подані рекомендації щодо застосування способів сек’юритизації: 1) установлення причин сек’юритизації (визначення причини загрози конкретному типові безпеки; установлення чіткого й прозорого набору керівних принципів, щоб послідовно визначити, який кадр обґрунтовано переважає інший(і) фрейм(и)); 2) урахування референтного об’єкта сек’юритизації (включення всіх постраждалих осіб і групи; установлення чіткого й прозорого набору керівних принципів для визначення наслідків нелюдських сутностей та концепцій із нормативної точки зору).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Adler, E. (2013) Constructivism in international relations: Sources, contributions, and debates. In W. Carlsnaes, T. Risse, & B. A. Simmons (Eds.), The handbook of international relations (2nd ed.) (pp. 112–144). Thousand Oaks, CA: Sage Publications.

Al-Sharafat, S. (2020, May 11). Securitization of the coronavirus crisis in Jordan: Successes and limitations. Washington Institute for Near East Policy. Retrieved at https://www.washingtoninstitute.org/fikraforum/view/COVID-19-Jordan-Middle-East-Securitization

Austin, J. L., & Beaulieu-Brossard, P. (2017). (De)securitization dilemmas: Theorizing the simultaneous enaction of securitization and desecuritization. Review of International Studies, 44(2), 301–323. doi:10.1017/S0260210517000511

Belak, A., Madarasova Geckova, A., van Dijk, J.P., & Reijneveld, S. A. (2017). Health-endangering everyday settings and practices in rural segregated Roma settlement in Slovakia: A descriptive summary from an exploratory longitudinal case study. BMC Public Health, 17. DOI 10.1186/s12889-017-4029-x

Beblavy, M. (2020). How Slovakia flattened the curve. Foreign Policy. Retrieved from: https://foreignpolicy.com/2020/05/06/slovakia- coronavirus- pandemic- public- trust- media/

Bengtsson, L., & Rhinard, M. (2019). Securitization across borders: The case of ‘health security’ cooperation in the European Union. West European Politics, 42(2), 346–368.

Botan, C. (2018). Strategic communication theory and practice: The cocreational model. Hoboken, NJ: Wiley.

Bowen, S. A. (2004). Expansion of ethics as the tenth generic principle of public relations excellence: A Kantian theory and model for managing ethical issues. Journal of Public Relations Research, 16(1), 65–92.

Buzan, B., & Waever, O. (2009). Macrosecuritization and security constellations: reconsidering scale in securitization theory. Review of International Studies, 35, 253–276. doi: 10.1017/S0260210509008511

Buzan, B., Waever, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Boulder, CO: Lynne Rienner Pub.

Dimari, G. & Papadakis, N. (2022). The securitization of the COVID-19 pandemic in Greece: A just or unjust securitization? Quality & Quantity. https://doi.org/10.1007/s11135-022-01341-9

Dolinec, V. (2010). The role of mass media in the securitization process of inter-national terrorism. Politické Vedy/The Journal of Political Sciences, 1(2), 8–32.

Dutta, M. J. (2007). Communicating about culture and health: Theorizing culture-centered and cultural sensitivity approaches. Communication Theory, 17(3), 304–328.

Entman, R. M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43, 51–58.

Entman, R. M. (2003). Cascading activation: contesting the white house’s frame after 9/11. Political Communication, 20, 415–432. doi: 10.1080/105846003902 44176

European Union Agency for Fundamental Rights. (2020). Coronavirus COVID-19 Outbreak in the EU Fundamental Rights Implications. Slovakia. Retrieved at https://fra.europa.eu/sites/ default/files/fra_uploads/slovakia-report-covid-19-april-2020_en.pdf

Ess, C. (2014). Digital media ethics (2nd ed.). Cambridge, UK; Malden, MA; Polity Press.

Floyd, R. (2007). Towards a consequentialist evaluation of security: Bringing together the Copenhagen and the Welsh Schools of security studies. Review of International Studies, 33, 327–350.

Floyd, R. (2011). Can securitization theory be used in normative analysis? Towards a just securitization theory. Security Dialogue, 42(4–5), 427–439.

Floyd, R. (2019). Collective securitization in the EU: Normative dimensions. Western European Politics, 42(2), 391–412.

Galtung, J. (1990). Cultural violence. Journal of Peace Research, 27(3), 291–305. http://dx.doi.org/10.1177/0022343390027003005

Grančayová, M. (2021). Plagues of Egypt – the COVID-19 crisis and the role of securitization dilemmas in the authoritarian regime survival strategies in Egypt and Turkey. Czech Journal of International Relations, 56(1), 69–97.

Grunig, J. E. (2013). Excellence in public relations and communication management. New York, NY: Routledge.

Harrington, C. N. (2020). Opinion: Poor, Older Black Americans are an Afterthought in the COVID-19 Crisis. PBS. Retrieved from: https://www.pbs.org/wnet/chasing-the-dream /stories/opinion-poor-older-black-americans-afterthought- covid-19/

Hayes, D. C., Hendrix, J. A. & Kumar, P.D. (2013). Public relations cases (9th ed.). Boston, MA: Wadsworth Cengage Learning.

Holt, E. (2020). COVID-19 lockdown of Roma settlements in Slovakia. The Lancet, 20(6). https://doi.org/10.1016/S1473-3099(20)30381-9

Kirk, J., & McDonald, M. (2021). The politics of exceptionalism: Securitization and COVID-19. Global Studies Quarterly, 1(3), 1–12. https://doi.org/10.1093/isagsq/ksab024

Krasna, J. (2020, April 13). Securitization and politics in the Israeli COVID-19 response. Foreign Policy Research Institute. Retrieved at https://www.fpri.org/article/2020/04/securitization-and-politics-in-the-israeli-covid-19-response/

Lajčáková, J. (2012, November 22). Changing the story about minorities in Slovakia. Open Society Foundation. Retrieved at https://www.opensocietyfoundations.org/voices/changing-story-about-minorities-slovakia

Littlefield, R. S., Sellnow, D. D., & Sellnow, T. L. (2021). Integrated marketing communications in risk and crisis contexts: A culture-centered approach. Lanham, MD: Lexington Books – Rowman & Littlefield.

Lukacovic, M. N. (2020). «Wars» on COVID-19 in Slovakia, Russia, and the United States; Securitized framing and reframing of political and media communication around the pandemic. Frontiers in Communication, 5. https://doi.org/10.3389/fcomm.2020.583406

Lukacovic, M. N., Sellnow-Richmond, D. D., & Durechova, M. (2021). The role of Internet-user-generated content in exposing corruption and ageism in Slovak health care. In M. Minielli, M. N. Lukacovic, S. A. Samoilenko, M. Finch, & D. Uecker (Eds.), Media and public relations research in post-socialist societies (pp. 201–224). Lanham, MD: Lexington Books – Rowman & Littlefield.

Maertens, L. (2019). From blue to green? Environmentalization and securitization in UN peacekeeping practices. International Peacekeeping, 26, 302–326. doi: 10.1080/13533312.2019.1579648

Matache, M., & Bahbha, J. (2020, April 7). Anti-Roma racism is spiraling during COVID-19 pandemic. Health and Human Rights Journal. Retrieved at https://www.hhrjournal. org/2020/04/anti-roma-racism-is-spiraling-during-covid-19-pandemic/

Puhl, R., Luedicke, J., & Heuer, C. (2013). The stigmatizing effect of visual media portrayals of obese persons on public attitudes: Does race or gender matter? Journal of Health Communication, 18(7), 805–826. Doi.org.proxy.lib.wayne.edu/10.1080/10810730.2012.757 393

Robinson, L., Cotton, S. R., Ono, H., Quan-Haase, A., Mesch, G., Chen, W., Schulz, J., Hale, T. M & Stern, M. J. (2015) Digital inequalities and why they matter. Information, Communication & Society, 18(5), 569-582, doi: 10.1080/1369118X.2015.1012532

Rogers, P (2020, September 29). COVID-19: The dangers of securitization. Oxford Research Group. Retrieved at https://www.oxfordresearchgroup.org.uk/covid-19-the-dangers-of-securitisation

Roumate, F. (2021). Artificial intelligence, ethics and international human rights law. International Review of Information Ethics, 29(3). doi.org/10.29173/irie422

Schraedley, M.K., Bean, H., Dempsey, S.E., Dutta, M.J., Hunt, K.P., Ivancic, S.R., LeGreco, M., Okamoto, K., Sellnow, T. (2020). Food (in)security communication: A Journal of Applied Communication Research forum addressing current challenges and future possibilities. Journal of Applied Communication Research, 48(2), 166–185. doi.org/10.1080/00909882.2020.1735648

Sperling, J., & Webber, M. (2019). The European Union: Security governance and collective securitization. West European Politics, 42, 228–260. doi: 10.1080/01402382.2018.1510193

Vivek, N. D. (2020, August 9). India’s health securitization under the COVID-19 pandemic. International Health Policies Network. Retrieved at https://www.internationalhealthpolicies. org/featured-article/indias-health-securitisation-under-the-covid-19-pandemic/

Vultee, F. (2010). Securitization as a media frame. In T. Balzacq (Ed.), Securitization theory: How security problems emerge and dissolve (pp. 77–93). New York, NY: Routledge.

Watson, S. D. (2012). ‘Framing’ the Copenhagen School: Integrating the literature on threat construction. Millennium: Journal of International Studies, 40(2), 279–301.

World Health Organization. (2022, March 29). Overview. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Retrieved at https://covid19.who.int